Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015

та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2014

у справі № 815/5510/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс"

до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області щодо нарахування податкового боргу в сумі 1 059 948,30 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0051352301/0 від 05.07.2007; зобов'язання Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області вчинити дії щодо визнання податкового боргу ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс", який виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0051352301/0 від 05.07.2007, безнадійним та його списання.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2014, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015, позов задоволено частково, зобов'язано Державну податкову інспекцію в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області вчинити дії щодо визнання податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс", який виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0051352301/0 від 05.07.2007, безнадійним та його списання, в решті позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведена виїзна планова перевірка ТОВ "СП "Аквавінтекс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.03.2007, за результатами якої складено акт №1478/23-0/25040503 від 19.06.2007.

На підставі зазначено акту відповідачем 05.07.2007 прийнято податкове повідомлення-рішення №0051352301/0, яким визначено податкове зобов'язання з акцизного збору у сумі 1 059 948,30 грн., в т.ч.: 706 632,20 грн. основного платежу та 353 316,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось в судовому порядку та постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2007 по справі № 2-а-45/07, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2008, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0051352301/0 від 05.07.2007.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 23.06.2011 рішення судів попередніх інстанцій скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні позову відмовлено.

30.08.2011 ТОВ "СП "Аквавінтекс" звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0051352301/0 від 05.07.2007 (справа № 1570/6841/2011).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2013, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2014, в задоволенні позову відмовлено.

05.08.2014 ТОВ "СП "Аквавінтекс" звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0051352301/0 від 05.07.2007 (справа № 815/3244/14), проте ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2014 закрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2014 апеляційну скаргу ТОВ "СП "Аквавінтекс" залишено без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2014 - без змін.

23.09.2014 ДПІ у Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області звернулось до суду в порядку ст. 183-2 КАС України з позовом про стягнення заборгованості в сумі 1 367 384,96 грн. (справа № 815/5088/14).

Однак, в порядку п. 5 ч. 1 ст. 155 КАС України, в зв'язку з відкликанням позовної заяви, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2014 позов залишено без розгляду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що протягом встановленого строку в 1095 днів відповідач не вжив заходів щодо стягнення з позивача податкового боргу згідно податкового повідомлення-рішення № 0051352301/0 від 05.07.2007, тому вказана сума вважається безнадійним боргом та підлягає списанню у встановленому чинним законодавством порядку.

Суд касаційної інстанції, з урахуванням меж перегляду, визначених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п. 1.3 ст. 1 цього Закону податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

У відповідності до пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 вказаного Закону за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним (пп. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Відповідно до п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України списанню підлягає податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно з пп. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПК України під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Пункт 101.5 ст. 101 Податкового кодексу України встановлює, що контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1034, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за № 1429/18724 (z1429-10) , в редакції, чинній з 25.01.2013, затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків.

Згідно з п. 2.1.3 вказаного Порядку під "безнадійним" податковим боргом слід розуміти податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 Кодексу.

Визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється: на підставі даних автоматизованої інформаційної системи, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу; за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу (п. 3.1 Порядку).

Згідно з п. 3.2 Порядку, днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається, зокрема, у випадку, визначеному в підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.

Відповідно до п. 4.4 Порядку, в інших випадках, передбачених, зокрема, підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган державної податкової служби здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пунктів 4.2, 4.3 розділу IV цього Порядку.

Пунктом 4.3 Порядку встановлено, що за результатами розгляду документів, наданих контролюючим органом та/або безпосередньо платником податків, керівник (його заступник) органу державної податкової служби за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу.

Згідно з ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, з моменту набрання чинності постанови Вищого адміністративного суду України від 23.06.2011, податкові зобов'язання, донараховані позивачу на підставі податкового повідомлення-рішення № 0051352301/0 вважаються узгодженими.

Враховуючи приписи зазначених правових норм та встановлені обставини по даній справі, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що строк стягнення податкового боргу з позивача сплинув 23.06.2014, після набрання чинності постанови Вищого адміністративного суду України від 23.06.2011 по справі № 2-а-45/07, тому сума податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням № 0051352301/0 від 05.07.2007 є безнадійним податковим боргом та визнається такою, що підлягає списанню у встановленому законом порядку.

Судами попередніх інстанцій також вірно зазначено, що наявність інших судових спорів, які були розглянуті стосовно спірних правовідносин у 2012-2014 роках ніяким чином не перешкоджала податковому органу звернутися вчасно до суду з позовом про стягнення заборгованості по узгодженому податковому зобов'язанню.

За вказаних обставин, меж перегляду, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 та постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .