Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді - Черпіцької Л.Т. Суддів - Розваляєвої Т.С. Маслія В.І. при секретарі - Гуловій О.І. за участю представника: відповідача - Баранов М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Київської міської ради на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року у справі № 826/7013/15 за позовом ОСОБА_6 до Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії

У квітні 2015 року позивач звернувся з позовом до Київської міської ради, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо порушення процедури розгляду клопотання ОСОБА_6 про виділення та передачу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах норм безоплатної приватизації орієнтованою площею 0,10 га в межах міста Києва; зобов'язати відповідача розглянути подане клопотання ОСОБА_6 відповідно до законодавства.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено порядок розгляду клопотання про виділення та передачу у власність земельної ділянки, зокрема, ст. 118 Земельного кодексу України, оскільки розгляд подібних звернень має здійснюватись виключно на пленарних засіданнях відповідної ради. З огляду на те, що відповідач скерував його клопотання на розгляд Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради, який не уповноважений по суті розглядати вказані клопотання, дії відповідача є неправомірними.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2015 року, позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року, Київська міська рада звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в порядку ст. 118 Земельного кодексу України позивач звернувся до Київської міської ради з клопотанням про виділення йому у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,10 га в межах міста Києва з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. До клопотання позивач додав копію паспорту, ідентифікаційного коду, графічні матеріали та копію договору доручення.

На виконання доручення заступника міського голови - секретаря Київради О.Резнікова від 30.12.2014 року № 08/К-7964 листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.01.2015 року № 05702-08/К-7964-1512 позивача було повідомлено, що оскільки подане клопотання не відповідає вимогам ст. 118 Земельного кодексу України, а саме відсутні графічні матеріали із зазначеною конкретною земельною ділянкою, звернення не підлягає розгляду по суті.

Вважаючи, що відповідачем порушено процедуру розгляду його клопотання, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в силу положень ч.7.ст. 118 Земельного кодексу України та обставин відсутності надання Київською міською радою дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його наданні, права та інтереси позивача не порушено. Наявність обставин відсутності порушення прав та інтересів позивача, зміст ч.1 ст. 2 КАС України, зумовлює підставу для відмови у задоволенні позову.

Між тим, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що питання розгляду заяв (клопотань) на безоплатне отримання земельної ділянки не віднесено до компетенції Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України (2768-14) ) передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно ч.7 ст. 118 ЗК України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до ч.8 ст. 118 ЗК України розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія). Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. Уразі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк. Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.

Частиною 9 ст. 118 ЗК України встановлено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (ч.10, 11 ст. 118 ЗК України).

Статтею 9 ЗК України визначено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території віднесено, зокрема: розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

До повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу (п."б" ст. 9 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

Отже, наведені норми встановлюють право Київради передавати земельні ділянки комунальної власності у власність громадян.

Частиною 2 ст. 118 та ч.2 ст. 140 Конституції України встановлено, що особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Закон України "Про столицю України - місто-герой Київ" (401-14) визначає спеціальний статус міста Києва як столиці України, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та законів України.

Офіційне тлумачення окремих положень цього Закону надав Конституційний Суд України, зокрема, рішенням від 25 грудня 2003 року № 21-рп/2003 (v021p710-03) , у якому зазначено, що Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київраді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади - Кабінету Міністрів України.

Згідно п.п.8 п."б" ч.1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Згідно п.1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року № 182/342 (ra_182023-02) , Департамент земельних ресурсів є структурним підрозділом виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством виконує функції територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та безпосередньо підпорядковується Київському міському голові.

У пп.3.12 п.3 Положення № 182/342 (ra_182023-02) визначено, що Департамент земельних ресурсів є структурним підрозділом виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), готує та подає в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, розпоряджень Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань: розпорядження землями в межах міста Києва; передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб; надання земельних ділянок в користування, вилучення земельних ділянок; продажу земельних ділянок у власність; викупу земельних ділянок для суспільних потреб міста; звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; встановлення та зміни межі районів у місті, в порядку, встановленому законодавством України; встановлення сервітуту (права на обмежене користування).

З аналізу наведених норм вбачається, що Департамент земельних ресурсів уповноважений готувати висновки щодо надання земельних ділянок в установленому законом порядку.

Отже рішення про виділення та передачу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), приймають виключно органи, визначені в ст. 118 Земельного кодексу України. Рішення, дії або бездіяльність цих органів щодо надання земельних ділянок можуть бути оскаржені до суду.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 10 грудня 2013 року у справі № 21-358а13.

Таким чином, судова колегія вважає, що при вирішенні справи апеляційним судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.