Суддя Вищого адміністративного суду України Рецебуринський Ю.Й. перевіривши касаційну скаргу Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання вчинити певні дії,

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2016 року касаційну скаргу Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в порядку, передбаченому частиною третьою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, було залишено без руху та надано термін для усунення виявлених в ній недоліків.

Відповідачу необхідно було надати до суду належним чином завірену копію рішення суду апеляційної інстанції, вказати адресу позивача, документ про сплату судового збору.

4 травня 2016 року Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надіслало копію ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2016 року, заяву про звільнення від сплати судового збору, у якій посилається на те, що кошти на сплату такого збору бюджетом ПФУ на 2016 рік передбачені не були.

Вказана заява скаржника є необґрунтованою, враховуючи наступне.

Частиною першою статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від такої сплати.

Крім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (484-19) , який набрав чинності з 1 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Наведені в заяві відповідача доводи не свідчать про такий майновий стан УПФУ, за якого воно позбавлене можливості сплатити судовий збір і не є підставою для звільнення від його сплати.

За правилами частин першої та третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення її без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Таким чином, зазначені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2016 року недоліки заявником не усунуті, касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

У задоволенні заяви Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Повернути касаційну скаргу Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.