754/14928/18 Про повторне, таємне викрадення чужого майна, скоєне з корисливих мотивів - 17.10.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Трилевича О.А. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року у кримінальному провадженні № 12018100030007530 від 31 серпня 2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Деснянського районного суду м. Києва від 03 грудня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 31 серпня 2018 року приблизно о 17:00, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2, керуючись корисливим мотивом, проник до приміщення загального коридору квартир № 113-116 та повторно, таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_2, чим заподіяв останньому майнової шкоди на суму 442 грн.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.

Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. При цьому зазначає, що апеляційний суд належним чином не повідомив захисника про дату та час розгляду даного кримінального провадження, чим порушив право на захист засудженого ОСОБА_1 .

Крім того, вказує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги захисника, в порушення вимог ст. 419 КПК України належним чином не мотивував своє рішення та не спростував доводи сторони захисту стосовно недопустимості як доказу додатку до протоколу затримання та необхідності допиту свідка ОСОБА_3, показання якого не були повною мірою досліджені судом першої інстанції.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.

Захисник підтримав свою касаційну скаргу в повному обсязі, прокурор заперечував щодо задоволення поданої касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Висновок суду про доведеність винуватості та кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України у касаційній скарзі захисником не оспорюється, а тому у касаційному порядку не перевіряється.

Доводи касаційної скарги захисника про те, що апеляційний суд належним чином не оцінив та не спростував твердження сторони захисту щодо недопустимості як доказу додатку до протоколу затримання є необґрунтованими.

Частиною 1 ст. 105 КПК України передбачено, що особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки.

Згідно з ч. 3 ст. 105 КПК України додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника в частині недопустимості як доказу додатку № 1 до протоколу затримання від 31 серпня 2018 року, керуючись положеннями статей 104, 105 КПК України, прийшов до висновку, що місцевий суд обґрунтовано поклав в основу вироку як доказ винуватості ОСОБА_1 протокол затримання та додаток до нього, оскільки вказані процесуальні документи повністю відповідають вищевказаним вимогам. З такими висновками погоджується і колегія суддів.

Доводи касаційної скарги захисника щодо істотних порушень вимог кримінального процесуального закону Суд вважає обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 401 КПК України усі судові рішення судді-доповідача під час підготовки до апеляційного розгляду викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються учасникам судового провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 401 КПК України після закінчення підготовки до апеляційного розгляду суддя-доповідач постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду.

Частиною 4 ст. 405 КПК України визначено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суддя апеляційного суду, перевіривши апеляційну скаргу захисника на відповідність вимогам ст. 396 КПК України, та керуючись ст. 398 КПК України, постановив ухвалу про відкриття апеляційного провадження. Копію зазначеної ухвали було направлено усім учасникам судового провадження, що підтверджується копією реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції суду (арк. провадження 117).

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення захисник Трилевич О.А. копію ухвали про відкриття апеляційного провадження отримав 22 січня 2019 року (арк. провадження 121).

23 січня 2019 року ухвалою судді апеляційного суду призначено розгляд апеляційної скарги захисника на 29 січня 2019 року на 11:00. Копію вказаної ухвали було направлено усім учасникам судового провадження (арк. провадження 120).

Однак, в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про те, що учасники судового процесу, зокрема адвокат Трилевич О.А., копію ухвали про призначення апеляційної скарги до розгляду отримали, оскільки повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах відсутнє.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційний суд належним чином захисника про дату, час та місце розгляду його апеляційної скарги не повідомив, чим суттєво порушив конституційне право обвинуваченого ОСОБА_1 на захист.

Твердження захисника щодо залишення апеляційним судом поза увагою доводів апеляційної скарги про необхідність допиту свідка ОСОБА_3, показання якого не були повною мірою досліджені судом першої інстанції, колегія суддів вважає обґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно зі статтями 370, 419 КПК України ухвала апеляційного суду має бути законною, обґрунтованою і вмотивованою.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд апеляційної інстанції має перевірити рішення суду першої інстанції з точки зору його законності й обґрунтованості, що передбачає оцінку його відповідності нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України апеляційний суд переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги і за наслідками її розгляду має право залишити вирок або ухвалу без змін.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 419 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції, з-поміж іншого, складається з мотивувальної частини із зазначенням: короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальненого викладу позиції інших учасників судового провадження; встановлених судом першої інстанції обставин; встановлених судом апеляційної інстанції обставин з посиланням на докази, а також мотивів визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Згідно з ч. 2 ст. 419 КПК України при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Разом з тим, зі змісту статей 7, 419 КПК України у їх взаємозв`язку випливає, що апеляційний суд зобов`язаний перевірити всі доводи, наведені в апеляційних скаргах, врахувати позицію сторін кримінального провадження і учасників судового розгляду, дати у своєму рішенні на них вичерпну відповідь та у випадку незгоди з ними зазначити підстави їх необґрунтованості.

Колегія суддів вважає, що вказаних вимог кримінального процесуального закону апеляційним судом в повній мірі не дотримано.

Не погоджуючись із вироком місцевого суду, захисник оскаржив його в апеляційному порядку.

У апеляційній скарзі захисником ставилось питання про скасування вироку місцевого суду та закриття кримінального провадження у зв`язку з істотним порушенням норм кримінального процесуального закону. При цьому захисник просив повторно дослідити протокол затримання, додаток №1 до протоколу затримання, висновок судово-товарознавчої експертизи та повторно допитати свідка ОСОБА_3

Постановляючи ухвалу, апеляційний суд залишив апеляційну скаргу захисника Трилевича О.А. без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни. При цьому, відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги, суд, порушуючи вимоги ст. 419 КПК України, залишив поза увагою доводи захисника про необхідність проведення повторного допиту свідка ОСОБА_3 .

Разом з тим, неповідомлення захисника про апеляційний розгляд кримінального провадження позбавило його можливості обґрунтувати свої доводи щодо необхідності проведення такого допиту .

Відповідно до частини 1 ст. 438 КПК України, однією з підстав для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч. 2 ст. 438 КПК України у зв`язку з наявністю підстави, зазначеної у пункті 1 частини 1 вказаної статті, суд касаційної інстанції має керуватися статтею 412 цього Кодексу.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення (ст. 412 КПК України).

Таким чином, на думку колегії суддів, ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки її постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування такої ухвали.

З огляду на викладене, касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати наведене та прийняти рішення згідно з вимогами закону.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд

Касаційну скаргу захисника Трилевича Олександра Анатолійовича в інтересах засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.