Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Зайцева М.П., Маринчак Н.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2014 року

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року

у справі № 826/8284/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сакра Груп"

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сакра Груп" (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція), в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки позивача, за результатами якої складено акт від 11 квітня 2014 року №187/26-52-22-04-10/38888023;

- визнати протиправними дії відповідача щодо формування в акті від 11 квітня 2014 року № 187/26-52-22-04-10/38888023 висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій з ТОВ "Банто Пром Груп", ТОВ "Білдекс" за період з 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року;

- визнати протиправними дії відповідача щодо коригування в електронній базі "Податковий Блок" показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства за період з 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року;

- зобов'язати відповідача поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість за період з 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року в електронній базі "Податковий блок".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2014 року адміністративний позов задоволено в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення зустрічної звірки позивача, за результатами якої складено акт від 11 квітня 2014 року № 187/26-52-22-04-10/38888023, формування в акті від 11 квітня 2014 року № 187/26-52-22-04-10/38888023 висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій з ТОВ "Банто Пром Груп", ТОВ "Білдекс" за період з 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року, коригування в електронній базі "Податковий блок" показників податкової звітності з ПДВ ТОВ "Сакра Груп" за період з 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року, зобов'язання відповідача поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Сакра Груп" за період з 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року в електронній базі "Податковий блок".

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року апеляційну скаргу Інспекції задоволено частково: постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2014 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення зустрічної звірки позивача, за результатами якої складено акт від 11 квітня 2014 року № 187/26-52-22-04-10/38888023, визнання протиправними дій відповідача щодо формування в акті від 11 квітня 2014 року № 187/26-52-22-04-10/38888023 висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій з ТОВ "Банто Пром Груп", ТОВ "Білдекс" за період з 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року скасовано та ухвалено нову постанову в цій частині, якою в задоволенні зазначених позовних вимог відмовлено; в іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2014 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог та ухвалити рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією за результатами здійснених заходів з метою проведення зустрічної звірки щодо позивача складено акт від 11 квітня 2014 року №187/26-52-22-04-10/38888023 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Сакра Груп", податковий помер 38888023 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "Банто Пром Груп" (іпн. 388555726587), ТОВ "Білдекс" (іпн. 387512726550) за період з 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року".

Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення зустрічної звірки позивача, за результатами якої складено акт від 11 квітня 2014 року № 187/26-52-22-04-10/38888023, визнання протиправними дій відповідача щодо формування в акті від 11 квітня 2014 року № 187/26-52-22-04-10/38888023 висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій з ТОВ "Банто Пром Груп", ТОВ "Білдекс" за період з 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року, суд першої інстанції виходив із того, що такі дії відповідачем здійснено протиправно.

Суд апеляційної інстанції не погодився із зазначеним висновком та зазначив, що зазначені дії не порушують права та законні інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.

Рішення суду апеляційної інстанції в цій частині не оскаржується, правильність висновків суду в цій частині не ставиться сторонами під сумнів.

Водночас, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, що стосувалися внесення змін до автоматизованої системи, виходили із відсутності у відповідача відповідних підстав для здійснення таких дій.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає зазначені висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними, зробленими з порушенням норм процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, а відтак оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (2755-17) (далі - ПК).

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 73.5 статті 73 ПК з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (1232-2010-п) .

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби розроблені Методичні рекомендації, які затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 (v0236837-11) , згідно з підпунктом 4.4 пункту 4 яких (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання '…'.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який є відображенням дій працівників податкових органів, не породжує правових наслідків для платника податків і, відповідно, не порушує його прав.

Внесена до ІС "Податковий блок" інформація на підставі такого акта використовується податковими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення їхньої діяльності і не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Наведене відповідає правовій позиції, що викладена в постанові Верховного Суду України від 17 листопада 2015 року по справі № 826/11901/14 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 54203682).

Водночас суди першої та апеляційної інстанції зазначеному оцінки не надали та не звернули уваги на те, що роблячи висновки про наявність/відсутність підстав для задоволення позовних вимог, що стосувалися коригування в електронній базі "Податковий Блок" показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства, суди мають перевіряти на підставі відповідних доказів чи фактично вчинялись дії, що оскаржуються позивачем. Разом з тим, в матеріалах справи не містяться належні та допустимі докази (зокрема витяг з АС "Податковий блок"), які б підтвердили факт коригування в електронній базі "Податковий Блок" показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в частині вирішених позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування в електронній базі "Податковий блок" показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства за період з 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року та зобов'язання відповідача поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість за період з 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року в електронній базі "Податковий блок".

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, для чого в разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та(або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору в частині вирішених позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування в електронній базі "Податковий блок" показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства за період з 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року та зобов'язання відповідача поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість за період з 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року в електронній базі "Податковий блок", ухвалені у справі судові рішення в цій частині підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року скасувати в частині вирішених позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування в електронній базі "Податковий блок" показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Сакра Груп" за період з 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року та зобов'язання відповідача поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість за період з 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року в електронній базі "Податковий блок" і направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та в частині направлення справи на новий розгляд оскарженню не підлягає. В іншій частині ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, що встановлені статями 236 - 239-1231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .