Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Горбатюка С.А. Суддів Мороз Л.Л. Стрелець Т.Г. провівши у письмовому порядку касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Харківської міської ради про скасування рішення за касаційною скаргою Виконавчого комітету Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року

У січні 2014 року ОСОБА_4 у Дзержинському районному суді м. Харкова пред'явив позов до Виконавчого комітету Харківської міської ради про скасування рішення, в якому, з урахуванням уточнень, просив скасувати рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 06 листопада 2013 року № 706 "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан" в частині знесення самовільно встановленого об'єкту - нежитлової будівлі (торгівельний павільйон НОМЕР_1) по АДРЕСА_1, зазначеному в пункті 7 переліку.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 липня 2014 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 відмовлено в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 липня 2014 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.

Скасовано рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 06 листопада 2013 року № 706 "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан" в частині пункту 7 додатку до оскаржуваного рішення у вигляді Переліку самовільно розміщених об'єктів, від яких звільняється територія м. Харкова з метою відновлення, належного утримання та приведення у придатний для використання територіальною громадою міста стан.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Виконавчий комітет Харківської міської ради подав касаційну скаргу, в якій вказав на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції у справі прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року та постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 липня 2014 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що рішенням Харківської міської ради від 29 квітня 2009 року № 114/09 (з змінами та доповненнями, внесеними 16 листопада 2011 року № 504/11), з метою впорядкування відносин у сфері благоустрою м. Харкова, внесено зміни до Правил благоустрою території міста Харкова, Розділ 5 доповнений параграфом 5.10 "Порядок звільнення території міста Харкова від безхазяйного майна, самовільно розміщених об'єктів, малих архітектурних форм, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів, механізмів".

Відповідно до положень пункту 5.10.3 вказаних Правил звільнення території міста Харкова від зазначених у пункті 5.10.2 цього параграфу об'єктів відбувається у випадку самовільного розміщення цих об'єктів без передбаченого чинним законодавством дозволу та або без оформлення у встановленому законом порядку права власності чи права користування на земельну ділянку, на якій розміщено цей об'єкт.

24 вересня 2013 року заступником начальника Відділу з обстеження земельних ділянок Департаменту земельних відносин Харківської міської ради проведено обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 та встановлено, що ОСОБА_5 - матір'ю позивача у справі, самовільно зайнято земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0064 га, яка використовується для експлуатації та обслуговування торгівельного павільйону, про що складено акт № 3386/13.

Актом обстеження Управління земельних відносин Харківської міської ради від 24 вересня 2013 року № 3386/13 та актом перевірки законності розміщення об'єктів, малих архітектурних форм, покинутих будівельних матеріалів та конструкцій, транспортних засобів, механізмів на території м. Харкова від 24 вересня 2013 року встановлено, що громадянином ОСОБА_4 самовільно зайнято земельну ділянку площею 0,0064 га по АДРЕСА_1, яка використовуються для експлуатації та обслуговування торгівельного павільйону НОМЕР_1 без документів, що посвідчують право власності чи право користування.

06 листопада 2013 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради прийнято рішення від № 706 "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан".

У Додатку до вказаного рішення визначено перелік самовільно розміщених об'єктів, від яких звільняється територія м. Харкова, з метою відновлення, належного утримання та приведення у придатний для використання територіальною громадою міста стан, в якому пунктами 2-15 визначено звільнення території міста Харкова від нежитлових споруд (торгівельних павільйонів), що розташовані по АДРЕСА_2, АДРЕСА_1.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв на підставі та у межах наданих йому повноважень та згідно з вимогами частини 1 статті 144 Конституції України, якою передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Суд апеляційної інстанції із висновком суду першої інстанції не погодився, послався на положення статті 41 Конституції України, статей 316, 321 Цивільного кодексу України, вказавши на те, що оскаржуваним рішенням відповідача порушено права та законні інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.

Колегія суддів погоджується з правовою позицією суду апеляційної інстанції з наступних підстав.

Згідно частини першої статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Порядок проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно визначений Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (1952-15) , Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року (z0157-02) та Порядком ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 року № 7/5 (z0067-03) (чинних на момент реєстрації права власності за позивачем).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно з положеннями статті 5 Закону України "Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Частиною четвертою статті 15 Закону України "Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до пункту 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 (z0157-02) , державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" (1878-17) та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

За приписами пункту 1.6 Тимчасового положення № 7/5 (z0157-02) державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Державна реєстрація права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном проводиться після державної реєстрації права власності на таке майно.

Державна реєстрація права власності на об'єкти незавершеного будівництва проводиться у порядку, визначеному Положенням, з урахуванням особливостей, встановлених у розділі IV Положення.

Не підлягають державній реєстрації право власності та інші речові права на тимчасові споруди.

Також, відповідно до абзацу 7 пункту 4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (703-2011-п) , не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, що розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є можливим без їх знецінення та зміни призначення.

Судами встановлено, що нежитлове приміщення НОМЕР_1 в літ. "А-1" загальною площею 21,0 кв. м. по АДРЕСА_1 є нерухомим майном і належить ОСОБА_4 на праві приватної власності.

Право власності на зазначене нежитлове приміщення зареєстровано у встановленому законом порядку 15 березня 2012 року, що підтверджується копією відповідного витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 35646263, виданого КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 15 березня 2012 року.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки право власності позивача на нерухоме майно по АДРЕСА_1 визнано державою та зареєстровано у встановленому законом порядку державним реєстратором КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" і воно не є самоправним.

При прийнятті рішення від 06 листопада 2013 року № 706 "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан" у частині знесення самовільно розташованого об'єкту - нежитлової будівлі (торгівельний павільйон НОМЕР_1) по АДРЕСА_1, зазначеної у пункті 7 переліку, Виконавчим комітетом Харківської міської ради ці обставини не були взяті до уваги, що призвело до порушення права приватної власності ОСОБА_4 на об'єкт нерухомого майна.

Судове рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування або зміни немає.

Доводи касаційної скарги правильність висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Харківської міської ради залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Харківської міської ради про скасування рішення - без зміни.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.