Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Горбатюка С.А. (доповідач) Суддів Мороз Л.Л. Стрелець Т.Г. провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі 36 Об'єднаного гарнізону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0330) до Полтавської міської ради, третя особа - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтави, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, Управління з питань містобудування та архітектури Полтавської міської ради про скасування рішення міської ради за касаційною скаргою Полтавської міської ради на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 01 липня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року

У липні 2012 року Харківський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в Октябрському районному суді м. Полтави пред'явив позов до Полтавської міської ради, третя особа - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтави, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, Управління з питань містобудування та архітектури Полтавської міської ради про скасування рішення міської ради.

Просив скасувати рішення сімнадцятої сесії п'ятого скликання Полтавської міської ради від 09 серпня 2007 року "Про зарахування до земель запасу міста земельної ділянки у Супрунівському промвузлі м. Полтави".

Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 01 липня 2014 року, залишеною без зміни ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року, позов задоволено.

Скасовано рішення Полтавської міської ради від 09 серпня 2007 року "Про зарахування до земель запасу міста земельної ділянки у Супрунівському промвузлі м. Полтави".

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції Полтавська міська рада подала касаційну скаргу, в якій вказала, що оскаржувані рішення судами прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що військовій частині 04559 (правонаступником якої є військова частина Т0130, в подальшому Т0330 - 36 об'єднаний гарнізон Державної спеціальної служби транспорту) проведено відвід земельної ділянки площею 15,0 га в постійне користування під забудову.

На виконання рішення виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих від 14 травня 1968 року № 194 військовій частині 04559 у відповідності до акту відводу земельної ділянки під житлове будівництво та будівництво залізничного тупика в Супрунівському промрайоні від 17 червня 1968 року передано в постійне користування земельну ділянку площею 5,9 га.

17 червня 2004 року Кабінет Міністрів України видав розпорядження № 389-р "Деякі питання реалізації Закону України "Про Державну спеціальну службу транспорту" (389-2004-р) , яким зобов'язано Міноборони та Мінтрансу здійснити заходи, пов'язані з передачею залізничних військ Збройних Сил України у підпорядкування Мінтрансу та їх перетворення у Державну спеціальну службу транспорту.

На виконання зазначеного розпорядження військове містечко № 73 в с. Супрунівка Полтавської області, до складу якого входить земельна ділянка площею 20,9 га, від Міністерства оборони України передано до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України.

Рішенням Полтавської міської ради від 09 серпня 2007 року "Про зарахування до земель запасу міста земельної ділянки у Супрунівському промвузлі м. Полтави" Міністерству оборони України припинено право користування земельною ділянкою у Супрунівському промвузлі, а дана земельна ділянка зарахована до земель запасу та віднесена до земель промисловості.

Харківський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, вважаючи зазначене рішення суб'єкта владних повноважень таким, що прийнято з порушенням чинного законодавства, в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та 36 об'єднаного гарнізону Державної спеціальної служби транспорту звернувся в суд з позовом про скасування вказаного рішення.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, та суд апеляційної інстанції, залишаючи таке рішення без зміни, виходили з того, що на момент прийняття Полтавською міською радою оскаржуваного рішення, зазначена земельна ділянка площею 20,9 га в Супрунівському промвузлі

м. Полтави знаходилася в постійному користуванні Міністерства транспорту та зв'язку України, а тому спірним рішенням право користування земельною ділянкою було припинено неправомірно.

Такий висновок судами зроблений з дотриманням правил застосування норм матеріального права.

Згідно із положеннями статей 6, 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України (254к/96-ВР) межах і відповідно до законів України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною третьою статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно з пунктом 2 Указу Президента України від 12 травня 2011 року "Про Положення про Міністерство інфраструктури України" (581/2011) Міністерство інфраструктури України є правонаступником Міністерства транспорту та зв'язку України.

За приписами частини другої статті 19 Земельного кодексу України у запасі можуть перебувати земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб.

Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, серед яких відсутні повноваження щодо розпорядження землями оборони.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку, що на час прийняття відповідачем спірного рішення земельна ділянка у Супрунівському промвузлі м. Полтави знаходилась у користуванні 36 об'єднаного гарнізону Державної спеціальної служби транспорту, а тому рішення про припинення права користування земельною ділянкою прийняте поза межами наданих повноважень.

Крім того, відповідно до статті 5 Земельного кодексу УССР від 29 листопада 1922 року (чинного на момент надання військовій частині 04559 земельної ділянки у користування) всі землі, які залишаються в єдиному державному земельному фонді після надання із нього земель в безпосереднє користування трудових землеробів та їх об'єднань, міст та поселень міського типу - складають землі безпосереднього державного володіння і є державним земельним майном.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про використання земель оборони" (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення суб'єкта владних повноважень) землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини). Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України (2768-14) . Розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації.

Земельна ділянка площею 20,9 га надана військовій частині 04559 у постійне користування до прийняття Земельного кодексу Української РСР (2874а-07) від 08 липня 1970 року.

Таким чином, суди вірно визнали необґрунтованими посилання Полтавської міської ради на те, що у Міністерства інфраструктури України не набуло права користування спірною земельною ділянкою у з в'язку з тим, що за приписами Земельного кодексу Української РСР (2874а-07) від 08 липня 1970 року право землекористування засвідчується державними актами на право користування землею, які у позивача відсутні.

Також, є необґрунтованими доводи касаційної скарги щодо відсутності у прокурора у даній справі повноважень на звернення до суду з метою захисту прав Міністерства інфраструктури України в особі 36 об'єднаного гарнізону Державної спеціальної служби транспорту.

Так, відповідно до статті 4 Закону України "Про прокуратуру" діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань: закріплених Конституцією України (254к/96-ВР) незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень; гарантованих Конституцією (254к/96-ВР) , іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення.

Згідно зі статтею 23 зазначеного Закону подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону. У разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо:

1) визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині; 2) визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; 3) визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

Таким чином, прокурор звернувся до суду з позовом про скасування рішення Полтавської міської ради в межах наданих йому повноважень.

Наведені в касаційній скарзі підстави для скасування рішення судів безпідставні та не ґрунтуються на законодавчих нормах.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Полтавської міської ради залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 01 липня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року у справі за позовом Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі 36 Об'єднаного гарнізону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0330) до Полтавської міської ради, третя особа - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтави, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, Управління з питань містобудування та архітектури Полтавської міської ради про скасування рішення міської ради - без зміни.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.