723/1538/16-к Про відсутність достатніх підстав для пом'якшення призначеного покарання із застосуванням ст. 69 КК - 10.07.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги заступника прокурора Чернівецької області та захисника Колесника В. О., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, на вирок Апеляційного суду Чернівецької області від 31 липня 2018 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Чернівці, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 304, ч. 2 ст. 310 КК;

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304, ч. 3 ст. 186 КК;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_5, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 185 КК;

ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2, раніше судимого за вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 квітня 2016 року за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі статей 75, 104 КК звільненого від відбування цього покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, уродженця смт Партизани Геніченського району Херсонської області, жителя АДРЕСА_3, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 травня 2018 року, з урахуванням змін, внесених ухвалами цього ж суду від 24 травня, 27 серпня та 10 вересня 2018 року про виправлення описок, засуджено:

- ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 289, ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців без конфіскації майна; за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 1 ст. 309, ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 310, ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 1 ст. 304, ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців без конфіскації майна. Постановлено взяти ОСОБА_1 під варту в залі суду та визначено обчислювати строк відбування покарання останньому з моменту затримання. Зараховано у строк відбування покарання ОСОБА_1 строк його попереднього ув`язнення з 24 квітня по 26 квітня 2016 року;

- ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185, ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців; за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 186, ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців; за ч. 1 ст. 304, ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців. Визначено обчислювати строк відбування покарання ОСОБА_2 з моменту затримання - 23 лютого 2017 року. Зараховано у строк відбування покарання ОСОБА_2 строк його затримання - 22 квітня 2016 року. На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_2 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 23 лютого по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

- ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185, ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців; за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань визначено ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі статей 75, 76 КК ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього певні обов`язки.

- ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань призначених за цим вироком та вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 квітня 2016 року, призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць. Постановлено взяти ОСОБА_4 під варту в залі суду та визначено обчислювати строк відбування покарання останньому з моменту затримання.

- ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі статей 75, 76 КК ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього певні обов`язки.

Судом вирішено цивільні позови, долю речових доказів та судових витрат.

Згідно з вироком судуОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 304, ч. 2 ст. 310 КК, ОСОБА_2 - кримінальні правопорушення, передбачені частинами 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304, ч. 3 ст. 186 КК, ОСОБА_3 - кримінальні правопорушення, передбаченічастинами 2, 3 ст. 185 КК, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК, за обставин детально викладених у вироку.

Вироком апеляційного суду, з урахуванням змін внесених ухвалою від 6 серпня 2018 року, задоволено апеляційну скаргу прокурора, вирок місцевого суду в частині призначеного покарання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 скасовано, ухвалено в цій частині новий вирок.

Визначено вважати:

- ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 304 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 289 КК - на строк 5 років без конфіскації майна; за ч. 3 ст. 185 КК - на строк 3 років 6 місяців; за ч. 1 ст. 309 КК - на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 310 КК - на строк 3 роки; за ч. 1 ст. 304 КК - на строк 4 роки. На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна;

- ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 304 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 185 КК на строк - 2 роки; за ч. 3 ст. 185 КК на строк - 3 роки; за ч. 3 ст. 186 КК на строк - 4 роки; за ч. 1 ст. 304 КК на строк - 3 роки 6 місяців. На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 185 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 185 КК на строк - 2 роки ; за ч. 3 ст. 185 КК на строк - 5 років. На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі статей 75, 76, 104 КК звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього певні обов`язки;

- ОСОБА_4 винуватим за ч. 3 ст. 185 КК та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 4 ст.70, шляхом часткового складання покарань, за кримінальним правопорушенням, вчиненим ОСОБА_4 до постановлення вироку Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 квітня 2016 року, призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці. На підставі ст. 71 КК шляхом часткового складання невідбутої частини покарання за вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 квітня 2016 року, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 років 6 місяців.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Вказує на те, що згідно з вироком апеляційного суду ОСОБА_4 вчинив три епізоди крадіжки (21 квітня 2016 року) до ухвалення вироку Стороженецького районного суду Чернівецької області від 22 квітня 2016 року, а ще чотири епізоди вже після його ухвалення, однак дії засудженого окремо кваліфіковано не було, а тому при призначенні покарання останньому судом неправильно застосовано положення ч. 4 ст. 70 і ч. 1 ст. 71 КК.

У касаційній скарзі захисник Колесник В. О., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушенні й особі засудженого через суворість, просить змінити вирок апеляційного суду в частині призначеного ОСОБА_1 покарання та застосувати до нього вимоги статті 69 КК. Вказує на те, що апеляційний суд при призначенні засудженому покарання за ч. 2 ст. 289 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років не врахував всіх обставин, що пом`якшують покарання, особу винного та обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Також захисник просить зарахувати засудженому в строк відбування покарання термін його затримання з 24 по 26 квітня 2016 року.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор частково підтримав касаційну скаргу, подану прокурором та заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника Колесника В. О. Просив вирок апеляційного суду змінити, виключивши з нього посилання на ч. 4 ст. 70 КК при призначенні покарання ОСОБА_4

Захисник Колесник В. О. підтримав свою касаційну скаргу, просив її задовольнити та заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора в частині скасування вироку апеляційного суду щодо засудженого ОСОБА_1 Захисник Олар Е. М. підтримав касаційну скаргу захисника Колесника В. О. та частково підтримав скаргу прокурора, просив змінити судове рішення щодо ОСОБА_4 в частині призначення покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК. Захисник Петричук О. О. підтримав касаційну скаргу захисника Колесник В. О. та заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора.

Мотиви Суду

Відповідно до частини 2 статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого, виправданого чи особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.

Висновків судів про доведеність винуватості ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, за які їх засуджено, та кваліфікація дій останніх прокурор та захисник у касаційних скаргах не оспорюють.

Як визначено у ч. 1 ст. 33 КК, сукупністю злочинів є вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден з яких її не було засуджено.

Якщо ж наявна повторність злочинів, передбачена ст. 32 КК, а саме - вчинення двох і більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цьогоКодексу, які не вимагають окремої кваліфікації за кожний епізод злочинної діяльності, то застосовуються лише положення ч. 1 ст. 71 КК як до злочину, вчиненого після постановлення попереднього вироку.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 вчинив ряд тотожних злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК.

При цьому три епізоди крадіжок він вчинив 21 квітня 2016 року (крадіжка майна з відділення поштового зв`язку № 185 Сторожинецького центрального відділу поштового зв`язку; крадіжка майна з Банилово-Підгірнівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Сторожинецького районного центру первинної медико-санітарної допомоги; крадіжка майна з магазину "ІНФОРМАЦІЯ_6"), тобто до ухвалення вироку Стороженецького районного суду Чернівецької області від 22 квітня 2016 року, а ще чотири епізоди після його ухвалення, а саме: 22 квітня 2016 року (крадіжка майна потерпілого ОСОБА_6 ), 29 березня 2017 року (крадіжка майна потерпілої ОСОБА_7 ), на початку квітня 2017 року (крадіжка майна потерпілої ОСОБА_8 ) та в ніч з 21 на 22 квітня 2017 року (крадіжка майна потерпілого ОСОБА_6 ).

Вироком апеляційного суду скасовано вирок місцевого суду в частині призначеного покарання ОСОБА_4 та іншим засудженим й ухвалено в цій частині новий вирок.

Разом з цим апеляційний суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, розділивши епізоди злочинної діяльності за ч. 3 ст. 185 КК, та застосував вимоги ч. 4 ст. 70 КК, визнавши вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки та шляхом часткового складання покарань, за кримінальним правопорушенням, вчиненим ОСОБА_4 до постановлення вироку Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 квітня 2016 року, призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці. Потім на підставі ст. 71 КК шляхом часткового складання невідбутої частини покарання за вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 квітня 2016 року, остаточно призначив ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 років 6 місяців.

Однак суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що за окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті), які мають самостійні санкції, покарання не призначається, тобто суду необхідно було призначити покарання за всіма епізодами крадіжок, а не за кожен із них окремо, оскільки вони підпадають під дію однієї і тієї ж частини статті закону України про кримінальну відповідальність і повторної кваліфікації не потребують.

Враховуючи викладене, а також те, що кримінальним законом не передбачено можливості призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією частиною статті Кримінального кодексу України (2341-14) , висновок апеляційного суду щодо призначення покарання у зазначений спосіб, тобто із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК, не ґрунтується вимогах Закону.

За таких обставин у цьому кримінальному провадженні має місце лише застосування ст. 71 КК - при призначенні остаточного покарання за сукупністю вироків.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги прокурора про необхідність окремої кваліфікації дій засудженого ОСОБА_4 за епізодами крадіжок, вчинених до постановлення вироку суду від 22 квітня 2016 року та епізодами крадіжок, вчинених після його постановлення, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах Закону.

Згідно з вимогами ст. 65 КК суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

За змістом ст. 69 КК призначення основного покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину з урахуванням особи винного.

У кожному випадку застосування ст. 69 КК суд зобов`язаний у своєму рішення зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання.

Суд першої інстанції, постановляючи вирок щодо ОСОБА_1 та приймаючи рішення про можливість призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК, ці вимоги закону врахував не в повній мірі, на що звернув увагу суд апеляційної інстанції.

Переглядаючи справу за апеляційною скаргою прокурора, суд апеляційної інстанції констатував, що приймаючи рішення про застосування положень ст. 69 КК при призначенні ОСОБА_1 покарання, місцевий суд формально зазначив, однак фактично не врахував, що вчинений засудженим злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК є злочиномсередньої тяжкості, а усі інші є тяжкими злочинами, не зважив суд і на негативну характеристикузасудженого за місцем проживання, наобставини вчинення вказаних злочинів, зокрема, мотиву, мети, способу, їх багатоепізодність, наслідки, що настали та те, що один із злочинів ОСОБА_1 вчинив у стані алкогольного сп`яніння.

Зокрема ОСОБА_1 скоїв два епізоди крадіжки, незаконне заволодіння транспортним засобом шляхом проникнення в інше приміщення, втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність та два злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.

Викладене свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпечності вчинених обвинуваченими діянь та на думку апеляційного суду обставини, на які послався місцевий суд у вироку не можуть бути визнані такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів та дають підстави для застосування ст. 69 КК, з чим погоджується й колегія суддів.

З висновками суду апеляційної інстанції щодо призначеного ОСОБА_1 покарання погоджується і суд касаційної інстанції, в зв`язку з чим, твердження в касаційній скарзі захисника про наявність достатніх підстав для пом`якшення призначеного покарання із застосуванням ст. 69 КК, колегія суддів вважає непереконливими.

Покарання, призначене ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним статтях 50, 65 КК є справедливим, необхідним й достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів.

З урахуванням наведеного, твердження захисника про невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання через суворість та безпідставне незастосування положень ст. 69 К, є необгрунтованими.

Також не заслуговують на увагу доводи захисника про необхідність зарахування ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 24 по 26 квітня 2016 року, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що засудженому вже було зараховано вказаний строк судом першої інстанції і в цій частині вирок суду залишено без змін апеляційним судом.

За ч. 2 ст. 4 КК злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Згідно з ч. 3 ст. 4 КК часом вчинення злочину визнається час вчинення особою дії або бездіяльності, передбаченої законом про кримінальну відповідальність.

Відповідно до правового висновку, який міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року, щодо правозастосування положення ч. 5 ст. 72 КК стосовно правил зарахування попереднього ув`язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК, визначають "інші кримінально-правові наслідки діяння" у розумінні ч. 2 ст. 4 цього Кодексу. Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України № 838-VIII (838-19) на підставі як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.

Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і до неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом України від 18 травня 2017 року № 2046-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення" (2046-19) (далі - Закон № 2046-VIII (2046-19) ), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону № 838-VIII (838-19) . У такому разі він має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII (2046-19) є неправильним, оскільки його зворотна дія як такого, що "іншим чином погіршує становище особи", відповідно до ч. 2 ст. 5 КК не допускається.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_2 протягом 2015 - 2016 років. Вироком апеляційного суду ОСОБА_2 засуджено за ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 304, ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Разом з цим, питання про зарахування ОСОБА_2 строку його попереднього апеляційним судом вирішено не було.

Таким чином, з огляду на вищевикладені вимоги закону та правовий висновок Великої Палати при зарахуванні ОСОБА_2 у строк покарання строку його попереднього ув`язнення слід застосувати правила ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону № 838-VIII (838-19) стосовно всього періоду попереднього ув`язнення засудженого, а саме із 23 лютого 2017 року по 31 липня 2018 року включно, тобто до набрання вироком законної сили (з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі). Враховуючи викладене, вирок апеляційного суду підлягає зміні.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

Касаційні скарги заступника прокурора Чернівецької області задовольнити частково, захисника Колесника В. О. - залишити без задоволення.

Вирок Апеляційного суду Чернівецької області від 31 липня 2018 року щодо ОСОБА_4, та впорядку ч. 2 ст. 433 КПК щодо ОСОБА_2 змінити.

Виключити з вироку посилання на застосування ч. 4 ст. 70 КК при визначенні ОСОБА_4 покарання за сукупністю злочинів. Вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 квітня 2016 року до вказаного покарання, вважати ОСОБА_4 засудженим до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 років 6 місяців.

В порядку ч. 2 ст. 433 КПК на підставі ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону № 838-VIII (838-19) ) додатково зарахувати ОСОБА_2 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по 31 липня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.