2а/1770/2982/2012 Про скасування податкового повідомлення - рішення щодо стягнення сум податку за платежем земельний податок з фізичних осіб - 23.01.2013 Прийняття

розглянувши в письмовому провадженні у м.Житомирі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "27" серпня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення,

ОСОБА_3 звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 12.06.2012 року № 0001111744.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області ДПС від 12.06.2012 року № 0001111744.

Присуджено на користь позивача ОСОБА_3 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Не погоджуючись з даною постановою податкова інспекція звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити .

Представники сторін в засідання суду не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення сторонам рекомендованою кореспонденцією судових повісток та копій ухвал суду.

Згідно ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З врахуванням приписів вищевказаних статей, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 15 січня 1998 року був зареєстрований виконавчим комітетом Рівненської міської ради як фізична особа - підприємець (а.с.29-30).

Згідно виданих ДПІ у м. Рівне суб'єкту господарювання - ОСОБА_3 Свідоцтв платника єдиного податку серія НОМЕР_1 від 01.01.2009 року, серія НОМЕР_2 від 01.01.2010 року, серія НОМЕР_3 від 01.01.2011 року та серія НОМЕР_4 від 28.05.2012 року, датою (періодом) обрання або переходу ним на спрощену систему оподаткування зазначено: з 01 січня 2009 року, з 01 січня 2010 року, з 01 січня 2011 року та з 01 січня 2012 року відповідно. Відповідно до Свідоцтв видами господарської діяльності позивача є: здавання в найм нежитлових приміщень площею до 100 кв.м; здавання в оренду обладнання виробничого призначення; прибирання, чищення та оброблення килимів, підлог, м'яких меблів; надання експедиторських послуг; роздрібна торгівельна діяльність з реалізації продовольчих та непродовольчих товарів (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів); технічне обслуговування, розбирання та ремонт транспортних засобів (а.с.11 - 15).

На підставі Договору купівлі - продажу від 11 червня 2008 року, реєстр. № 512 позивач є власником гаражно-складських приміщень та автомийки загальною площею 160 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.28).

З Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯЖ № 342526 від 29.08.2008 року вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки серії ВКК № 629588, № 514, позивач є власником земельної ділянки площею 0, 0739 га в АДРЕСА_2 . Цільовим призначенням (використанням) даної земельної ділянки вказано «для реконструкції та обслуговування приміщення інструментального складу під гаражно-складські приміщення та автомийку» (а.с.8).

Факт здійснення позивачем господарської діяльності підтверджується отриманим дозволом від 25.12.2006 року № 1246 на розміщення об'єкта автомийки з метою надання послуг з миття автомобілів за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.28).

Податковим повідомленням - рішенням від 12.06.2012 року № 0001111744 відносно ОСОБА_3 як фізичної особи згідно пп. 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб у розмірі 17534,28 грн. за період з 01.01.2009 року по 31.12.2012 року (а.с.7).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, посилаючись на положення пп. «г» п. 1 ч. 1 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України, пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України, п. 5 Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (727/98) (із змінами та доповненнями), виходив з того, що так, як на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 знаходяться належні позивачу нежитлові приміщення та відсутні житлові приміщення, то зазначена земельна ділянка використовується ФОП ОСОБА_4 у господарській діяльності, а, отже, відповідно до пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України не підлягає оподаткуванню.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що представники відповідача не надали суду доказів, які спростовують твердження позивача про використання зазначеної земельної ділянки у господарській діяльності.

Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги .

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Рівненським окружним адміністративним судом винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "27" серпня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.