Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на ухвалу судді Залізничного районного суду м. Львова від 11 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення штрафу,-

09 листопада 2011 року Залізничний відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради звернувся до Залізничного районного суду м. Львова з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо накладення штрафу у виконавчому провадженні та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 21 жовтня 2011 року серії ВП № 29052912.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 11 листопада 2011 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погодившись з таким рішенням судді, позивач подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що суддя не звернув уваги на приписи ст. 82 Закону України,,Про виконавче провадження", згідно яких справа щодо оскарження дій державного виконавця розглядається і вирішується судом, який видав виконавчий документ.

За таких обставин позивач вважає, що суддя позбавив орган соціального захисту конституційного права на судовий захист.

З огляду на викладене, позивач вважає, що дана справа підсудна місцевому суду, а тому просить скасувати оскаржену ухвалу та направити справу до Залізничного районного суду м. Львова для продовження розгляду по суті.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Повертаючи позовну заяву, суддя виходив з того, що відповідно до ст. 18 КАС України дана справа підсудна Львівському окружному адміністративному суду.

Такі висновки судді, на думку апеляційного суду, на час винесення оскарженої ухвали відповідали обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та були вірними.

Так, відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно ч.2 ст. 18 КАС України (в редакції на час винесення оскарженої ухвали) окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

У п.9 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 13.12.2010 року № 3 (v0003760-10) "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" ( в редакції, чинній на час винесення оскарженої ухвали) було роз'яснено, що згідно частини другої статті 18 КАС України справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, їх посадова чи службова особа, підсудні окружним адміністративним судам.

Тому судам слід ураховувати, що позовні заяви стосовно рішень, дій або бездіяльності державних виконавців підсудні окружним адміністративним судам, оскільки відповідачем у таких справах є відповідний орган державної виконавчої служби, незалежно від того, чи оскаржуються рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. У зв'язку з цим правила частини третьої статті 18 КАС України для визначення предметної підсудності зазначеної категорії справ не підлягають застосуванню.

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з висновками судді суду першої інстанції про те, що дана справа на час винесення оскарженої ухвали була підсудна Львівському окружному адміністративному суду, оскільки відповідачем в даній справі є державний орган та його посадова особа.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

За таких обставин апеляційний суд визнає вірними та обгрунтованими висновки судді суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви з підстав непідсудності даної справи цьому адміністративному суду.

Поряд з цим апеляційний суд визнає необхідним відзначити, що п.3 ст. 1 Закону України від 17.11.2011 року № 4054-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства" частину першу статті 18 КАС України доповнено пунктом 5 такого змісту:,,5) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті".

Таким чином, на даний час справа підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду.

В силу ч.2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Оскільки під час винесення оскарженої ухвали суддя правомірно керувався чинним на той час законодавством, апеляційний суд не вбачає підстав для її скасування.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суддя, приймаючи оскаржену ухвалу, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ухвала судді ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування ухвали немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

апеляційну скаргу Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу судді Залізничного районного суду м. Львова від 11 листопада 2011 року у справі № 2-а-2273/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.