821/4106/13-а Про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з легалізацією доходів організованих злочинних груп управління по боротьбі з організованою злочинністю, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - 28.04.2016 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, Управління Державної казначейської служби України про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

В жовтні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, Управління Державної казначейської служби України (залученого до участі у справі ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 р.) про визнання протиправним та скасування наказу начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області від 30.09.2013 р. № 289 о/с дск про звільнення в запас Збройних Сил України за п."є" ст. 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р. № 114 (114-91-п) ; поновлення на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з легалізацією доходів організованих злочинних груп управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Херсонській області; стягнення з УМВС України в Херсонській області на його користь середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 3700,00 грн. щомісячно, починаючи з 01.10.2013 р. та відшкодування моральної шкоди у зв'язку із незаконним звільненням в розмірі 5000,00 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02.12.2013 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 р., позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області від 30.09.2013 р. № 289 о/с дск про звільнення ОСОБА_4 в запас Збройних сил України за п."є" ст.64 (за порушення дисципліни); поновлено ОСОБА_4 на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з легалізацією доходів організованих злочинних груп управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області з 30.09.2013 р.; стягнуто із Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на користь ОСОБА_4 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 8090,91 грн. за період з 01.10.2013 р. по 02.12.2013 р.; в задоволенні позовної вимоги про стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач (Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області) звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просив рішення судів скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Порядок проходження публічної служби в органах внутрішніх справ регулюється Законом України "Про міліцію" від 20.12.1990 р. № 565-XII (565-12) , Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 р. № 3460-IV (3460-15) (далі - Дисциплінарний статут), і Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р. № 114 (114-91-п) (далі - Положення № 114).

Так, пунктом "є" статті 64 Положення № 114 (114-91-п) передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут.

Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції (254к/96-ВР) і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Згідно зі ст.2 Дисциплінарного статуту під дисциплінарним проступком розуміється невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом; особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ст.5 Дисциплінарного статуту).

Статтею 7 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

За змістом ст.12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно ж до ст.14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування; перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення; про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ; при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо; звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Судами встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ (далі - ОВС) й остання займана ним посада - оперуповноважений в особливо важливих справах відділу боротьби з легалізацією доходів організованих злочинних груп управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, а останнє присвоєне йому спеціальне звання - капітан міліції.

Наказом начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області від 30.09.2013 р. № 289 о/с дск ОСОБА_4 звільнений в запас Збройних Сил України за п."є" ст. 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Виданню вказаного наказу передувало проведення службового розслідування, за результатами якого складено висновок, затверджений начальником УМВС України в Херсонській області В.В.Літвіним 30.09.2013 р., відповідно до якого за порушення службової дисципліни та ігнорування вимог п.1 ст.6 Закону України "Про запобігання і протидії корупції", що виразилось у неправомірному сприянні фізичним особам (ОСОБА_7 та ОСОБА_8.) у здійсненні ними діяльності по отриманню дозвільних документів у державній установі по функціонуванню торгівельного приміщення, оперуповноважений в особливо важливих справах відділу боротьби з легалізацією доходів організованих злочинних груп управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області ОСОБА_4 підлягає звільненню з ОВС за п."є" ст.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

При цьому, висновком проведення службового розслідування за фактом порушення антикорупційного законодавства України працівником УБОЗ УМВС встановлено, що в травні 2013 року у гр.ОСОБА_7 виникла проблема з оформленням дозвільних документів по функціонуванню торгового ларька, розташованого на розі вулиць І.Кулика та Зали Егерсег у м.Херсоні, для вирішення якої він звернувся до ОСОБА_4 та гр.ОСОБА_8, які погодились надати необхідну допомогу за винагороду в 28000,00 грн., які ОСОБА_7 передавав частинами ОСОБА_8, а остання виплата була 13.05.2013р. за участю ОСОБА_4, але дозвільні документи не підготовлені, грошові кошти на вимогу ОСОБА_7 не повернуті.

Зазначені обставини повідомлені ОСОБА_7 та підтверджені його дружиною - ОСОБА_11; опитати гр.ОСОБА_8 не надалось можливим, оскільки за місцем проживання він не мешкає, а його мобільний телефон вимкнений; під час службового розслідування капітан міліції ОСОБА_4 на підставі ст. 63 Конституції України надавати пояснення відмовився та зазначив, що не вступав у неслужбові відносини з гр.ОСОБА_7

30.09.2013 р. прокуратурою Дніпровського району м.Херсона відкрито кримінальне провадження № 42013230030000076 за фактом вимагання у ОСОБА_7 ОСОБА_8 та працівником УБОЗ УМВС ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 28000,00 грн. з попередньою правовою кваліфікацією - ч.3 ст. 364 КК України.

Задовольняючи позовні вимоги, визнаючи протиправним і скасовуючи наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області від 30.09.2013 р. № 289 о/с дск та поновлюючи ОСОБА_4 на посаді, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у висновку службового розслідування та оскаржуваному наказі не зазначено, у чому саме полягав дисциплінарний проступок позивача та яким чином він порушив службову дисципліну, а також не встановлено фактів невиконання чи неналежного виконання ним своїх службових обов'язків; крім того, сприяння іншій особі у здійсненні господарської діяльності не може кваліфікуватись як порушення службової дисципліни, оскільки така діяльність підпадає під ознаки корупційного або кримінального діяння, вчинення якого та визнання винною особи за яким повинно бути доведено у визначений законодавством спосіб.

Водночас, колегія суддів зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Адміністративний же суд, в силу положень ст. 2 КАС України, зобов'язаний захищати порушені права та інтереси особи від порушень, допущених суб'єктами владних повноважень, в тому числі, шляхом виходу за межі позовних вимог, що передбачено ч.2 ст. 11 КАС України.

Відтак, суди мають надавати оцінку всім доводам особи, які вказують на факт вчинення порушень суб'єктами владних повноважень, й в разі встановлення порушень - зобов'язаний захистити порушене право особи, незалежно від того яка заявлена позовна вимога.

Разом з тим, наказ по особовому складу є суто розпорядчим документом, що видається за місцем служби особи і в якому зазначається лише правова норма, на підставі якої провадиться звільнення, та дата звільнення, тоді як причини і підстави звільнення вказуються в наказі про звільнення, виданому начальником головного управління, управління МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі і рівними їм начальниками, яким таке право надано Міністром внутрішніх справ.

Проте, судами залишено поза увагою посилання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, зазначені останнім як в запереченнях на позов, так і в апеляційній скарзі, на те, що наказом № 289 о/с дск від 30.09.2013 р. лише було реалізовано виданий за результатами службового розслідування наказ № 222 від 30.09.2013 р. "Про покарання працівника", який судами не досліджувався та правова оцінка якому (зокрема, в контексті порушення прав позивача) не надавалась.

ОСОБА_4 же позовної вимоги про скасування наказу УМВС України в Херсонській області № 222 від 30.09.2013 р., на виконання якого був виданий оскаржуваний наказ № 289 о/с дск від 30.09.2013 р. не заявляв, проте, виходячи із завдань адміністративного судочинства, з метою повного захисту права позивача від незаконного звільнення, про захист якого він просить, суди попередніх інстанцій мали насамперед перевірити законність наказу № 222 від 30.09.2013 р.

Відповідно до вимог ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З викладеного вбачається, що рішення судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам наведеної статті; касаційний же суд, в силу положень ст. 220 КАС України, позбавлений можливості самостійно встановлювати відповідні обставини та досліджувати докази.

Зазначене є підставою для скасування оскаржуваних рішень судів та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції у відповідності до вимог ч.2 ст. 227 КАС України, згідно з якою підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.