Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівМороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Управління Держземагенства у Харківському районі Харківської області, треті особи: Південна міська рада Харківського району Харківської області, ОСОБА_5 про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року

У серпні 2013 року ОСОБА_4 у Харківському окружному адміністративному суді пред'явила позов до Міськрайонного управління Держкомзему у м. Люботині і Харківському районі Харківської області, треті особи: Південноміська рада Харківського району Харківської області,

ОСОБА_5 про визнання дій незаконними.

Просила:

- визнати незаконними дії державного реєстратора Міськрайонного управління Держкомзему в м. Люботині і Харківському районі Харківської області щодо внесення відомостей до електронного реєстру Державного земельного кадастру, перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства та присвоєнні кадастрового номеру земельній ділянці АДРЕСА_1 при реєстрації земельної ділянки;

- зобов'язати Міськрайонне управління Держкомзему в м. Люботин і Харківському районі Харківської області скасувати реєстрацію земельної ділянки АДРЕСА_1 та вилучити з електронного реєстру Державного земельного кадастру та поземельної книги відомості про її реєстрацію, координати та кадастровий номер земельної ділянки АДРЕСА_1.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року відповідача у цій справі - Міськрайонне управління Держкомзему у м. Люботині і Харківському районі Харківської області замінено на Управління Держземагентства у Харківському районі Харківської області.

03 жовтня 2013 року ОСОБА_4 уточнила позовні вимоги.

Просила:

- визнати незаконними дії управління Держемагенства у Харківському районі Харківської області щодо надання дозволу на внесення відомостей до електронного реєстру Державного земельного кадастру, перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства та визначення кадастрового номеру земельної АДРЕСА_1;

- зобов'язати управління Держземагенства у Харківському районі Харківської області вилучити з електронного реєстру Державного земельного кадастру дані про земельну ділянку АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову вказувала на те, що відповідачем неправомірно та необґрунтовано вчинено дії щодо надання дозволу на внесення відомостей до електронного реєстру Державного земельного кадастру, перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства та визначення кадастрового номеру земельної ділянки АДРЕСА_1, в зв'язку з чим, на її думку, вказана інформація підлягає вилученню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, в якій зазначила, що судами при ухваленні оскаржуваних рішень порушено норми матеріального і процесуального права, їхні висновки не відповідають обставинам справи.

Крім того, судом не надано оцінку наявним доказам та не зазначено підстави відмови у позові, у зв'язку із чим просить їх скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Третя особа - ОСОБА_5 надала письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без зміни.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, за залишаючи без зміни рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції, виходили із того, що ОСОБА_4 не надала жодних доказів на підтвердження факту незаконності дій відповідача з приводу надання дозволу на внесення відомостей до електронного реєстру Державного земельного кадастру, перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства та визначення кадастрового номеру земельної ділянки. Не було надано й належних та допустимих доказів на підтвердження того, що оскаржуваними діями відповідача порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.

Колегія суддів не погоджується з даними висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Правовідносини, пов'язані з веденням Державного земельного кадастру на момент вчинення спірних дій по визначенню кадастрового номера регулювались Законом України від 07 липня 2011 року № 3613-VI "Про Державний земельний кадастр" (3613-17) , Тимчасовим порядком присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року № 749 (749-2010-п) (далі - Тимчасовий порядок).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Державний земельний кадастр є єдиною державною геоінформаційною системою відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Кадастровий номер земельної ділянки - це індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 445/2011 (445/2011) (далі - Положення) Державне агентство земельних ресурсів України (далі - Держземагенство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Пунктом 4 цього Положення визначено, що Держземагенство України відповідно до покладених на нього завдань здійснює ведення і адміністрування державного земельного кадастру та отримує інформацію про відведення земельних ділянок; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок та державну реєстрацію права власності на ці ділянки.

Відповідно до пункту 7 Положення Держземагенство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 11 Тимчасового порядку для визначення кадастрового номера земельної ділянки замовник документації із землеустрою або уповноважена ним особа подає до територіального органу Держземагенства за місцем розташування земельної ділянки: 1) заяву про визначення кадастрового номера земельної ділянки; 2) копію документа, що посвідчує особу набувача права на земельну ділянку або її власника, а у разі подання заяви уповноваженою ними особою - також копію документа, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб; 3) документацію із землеустрою, яка містить відомості про координати поворотних точок меж земельної ділянки, графічне зображення земельної ділянки; 4) файл обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі - обмінний файл), який складається на кожну земельну ділянку та оформлюється відповідно до вимог, установлених Держземагенством; 5) копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби, ідентифікаційного коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податкового номера - для юридичної особи; 6) документи про внесення плати за перевірку обмінного файлу. Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 02 листопада 2009 року № 573 "Про затвердження Вимог до структури, змісту та формату оформлення результатів робіт із землеустрою в електронному вигляді (обмінного файлу)" (z0157-10) затверджено Вимоги до структури, змісту та формату оформлення результатів робіт із землеустрою в електронному вигляді (обмінного файлу) (далі - Вимоги).

Відповідно до пункту 1.1 Загальних положень Вимог ці Вимоги встановлюють порядок оформлення результатів робіт із землеустрою в електронному вигляді (обмінного файлу), які формуються з метою внесення даних до Поземельної книги та книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, які ведуться в електронному вигляді, та визначають набір базових лексичних та синтаксичних правил для побудови обмінних файлів.

Згідно з пунктом 1.3 Вимог зміст обмінного файлу формується на основі відомостей, що містяться у паперових документах, складених виконавцями робіт.

У відповідності до пункту 1.7 Вимог виконавець робіт заповнює ті елементи обмінного файлу, щодо яких він здійснює розроблення документації із землеустрою відповідно до укладених договорів.

За приписами статті 29 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов'язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації.

Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником.

Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.

З пункту 2.4. Технічного завдання на виконання робіт по розробленню технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, затвердженого ОСОБА_5 20 січня 2012 року, вбачається необхідність визначення суміжних землекористувачів при проведенні кадастрової зйомки та необхідність замовнику погодити межі.

У відповідності до пункту 7.2.4 Вимог в елементі "Документація із землеустрою" (TechDocumentation) зазначаються такі відомості: в елементі "Перелік документів, які включає в себе документація із землеустрою" (DocumentList) відповідно до змісту документації із землеустрою вказується код кожного документа згідно із додатком 10 до цих Вимог. У разі відсутності коду вказується повна назва документа, який містить документація із землеустрою.

Із змісту додатку 10 до Вимог вбачається, що серед іншого код "036" присвоєно документу під назвою "Акт погодження меж земельної ділянки суміжними землевласниками та (або) землекористувачами".

Отже, у разі наявності обов'язку погодження з суміжними землевласниками (землекористувачами) під час розроблення документації із землеустрою меж земельної ділянки, одним з обов'язкових елементів обмінного файлу має бути інформація про код або повну назву такого документа як "Акт погодження меж земельної ділянки суміжними землевласниками та (або) землекористувачами".

Без наявності цієї інформації, якщо документація із землеустрою в обов'язковому порядку має містити в собі акт погодження меж земельної ділянки суміжними землевласниками та (або) землекористувачами, обмінний файл не може вважатись оформленим правильно, а відповідно й прийнятим територіальним органом Держземагенства.

Окрім того, документація із землеустрою не може вважатись оформленою у повному обсязі, якщо у відповідності до чинного законодавства та укладеного договору обов'язковою умовою з виконання таких робіт є погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами, а документація із землеустрою фактично не містить такого документа, яким засвідчено факт погодження таких меж.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з доводами касаційної скарги про те, що акт погодження меж земельної ділянки суміжними землевласниками та (або) землекористувачами є одним із тих обов'язкових паперових документів, що має входити до переліку документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, яка виготовлялась за замовленням ОСОБА_5

Відповідно до пункту 12 Тимчасового порядку для визначення кадастрового номера земельної ділянки територіальний орган Держземагентства протягом трьох робочих днів з дня надходження документів, визначених пунктом 11 цього Тимчасового порядку, перевіряє: документацію із землеустрою на відповідність умовам надання земельної ділянки щодо її цільового призначення, оцінки, кількісних та якісних характеристик згідно із дозволом на розроблення документації із землеустрою; дані обмінного файлу - документації із землеустрою; дані про земельну ділянку - черговому кадастровому плану.

За результатами перевірки територіальний орган Держземагенства у разі відповідності даних, визначених абзацом першим цього пункту, визначає кадастровий номер земельної ділянки з урахуванням пунктів 8 і 9 цього Тимчасового порядку та вносить до обмінного файлу відомості про кадастровий номер земельної ділянки; складає в електронній (цифровій) формі з використанням автоматизованої системи протокол проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файлу (далі - протокол проведення перевірки) в частині відповідності даних, визначених абзацом першим цього пункту; передає до державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" - адміністратора автоматизованої системи обмінний файл та протокол проведення перевірки через засоби електрозв'язку.

Таким чином, територіальний орган Держземагенства визначає кадастровий номер земельної ділянки лише в разі відповідності даних обмінного файлу документації із землеустрою.

За невідповідності документації із землеустрою вимогам статті 29 Закону України "Про землеустрій", зокрема завданню замовника на розробку документації із землеустрою, наявність або відсутність в обмінному файлі інформації про акт погодження меж земельної ділянки суміжними землевласниками та (або) землекористувачами, але без фактичної наявності цього акта у паперовій формі в пакеті документації із землеустрою, не дає правових підстав для визначення територіальним органом Держземагенства кадастрового номера земельної ділянки.

Не можна погодитися й висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оспорювані дії територіального органу Держземагенства не порушують права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_4 у сфері публічно-правових відносин.

Так судами правильно встановлено, що рішенням Південноміської ради Харківського району Харківської області від 04 липня 2008 року ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку технічної документації про передачу у власність земельної ділянки АДРЕСА_1 для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

З копії матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 вбачається, що кадастровий номер НОМЕР_1 визначено та внесено до автоматизованої системи 11 липня 2012 року.

У відповідності до акта прийому-передачі межових знаків на зберігання від 06 травня 2012 року одним із суміжних землевласників (землекористувачів) є ОСОБА_4

Між тим, матеріали технічної документації не містять у собі акта погодження меж земельної ділянки суміжними землевласниками та (або) землекористувачами, зокрема й ОСОБА_4

Саме у зв'язку із непогодженням з нею меж земельної ділянки ОСОБА_4 вважає, що порушені її права щодо земельної ділянки, яка їй належить на праві приватної власності.

Колегія суддів вважає необхідним вказати й на те, що суди помилково вдалися до з'ясування обставини про місцезнаходження капітальної споруди, зокрема вигрібної ями, та встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки, тобто обставини, які не є предметом спору у розумінні завдань адміністративного судочинства, передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ці обставини не впливають на з'ясування обсягу повноважень та компетенції територіального органу Держземагенства в частині визначення підстав для вчинення ним оскаржуваних ОСОБА_4 дій.

Вони можуть бути предметом цивільно-правового спору.

У зв'язку із цим судова колегія не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій в частині обґрунтування ними своїх рішень обставинами стосовно місцезнаходження капітальної споруди, зокрема вигрібної ями.

Не повно судами першої та апеляційної інстанцій з'ясовані й обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, не досліджено зміст обмінного файлу, що надавався відповідачу для визначення кадастрового номеру на предмет його відповідності загальному обсягу документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарського будинку і споруд ОСОБА_5 по АДРЕСА_1, як того вимагають норми пункту 12 Тимчасового порядку.

За змістом позовної заяви ОСОБА_4 (з урахуванням поданих до неї уточнень від 03 жовтня 2013 року) однією з позовних вимог є вимога про зобов'язання управління Держземагенства у Харківському районі Харківської області вилучити з електронного реєстру Державного земельного кадастру дані про земельну ділянку АДРЕСА_1.

Згідно з положеннями статті 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З урахуванням обставин, на які посилається позивач, не визначення конкретного переліку даних, які на думку позивача мають бути вилучені відповідачем з електронного реєстру, може призвести до необґрунтованого вилучення з електронного реєстру тих чи інших даних щодо спірної земельної ділянки.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Суди зазначених вимог процесуального закону не врахували, що призвело до передчасного висновку про правомірність дій управління Держземагенства у Харківському районі Харківської області у частині щодо надання дозволу на внесення відомостей до електронного реєстру Державного земельного кадастру, перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства та визначення кадастрового номеру.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суди першої та апеляційної інстанцій не виконали вимог вказаного процесуального закону й постановили рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відповідності статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати вказівки суду касаційної інстанції, більш повно встановити обставини у справі та у залежності від встановленого вирішити спір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року скасувати, а справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Держземагенства у Харківському районі Харківської області, треті особи: Південна міська рада Харківського району Харківської області, ОСОБА_5 про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.