ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
28 квітня 2016 року м. Київ К/800/34203/15
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Мороз Л.Л.,
Горбатюка С.А.,
Шведа Е.А.,
розглянула у порядку письмового розгляду касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Болградського районного суду Одеської області від 20.03.2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Управління Пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області, про визнання рішень протиправними, скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Управління Пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області та просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій управління Пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області від 03.01.2014 року № 1 щодо відмови в підтвердженні стажу роботи на посаді тракториста-машиніста, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах; визнати протиправним та скасувати рішення (протокол № 10) комісії при Головному Управлінні пенсійного фонду України в Одеській області від 29.10.2013 року щодо відмови в підтвердженні стажу роботи на посаді тракториста-машиніста, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах; зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області призначити з 30.09.2013 року пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції відповідно до п. "в" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Постановою Болградського районного суду Одеської області від 20.03.2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2015 року, позов задоволено частково. Визнано рішення - протокол № 10 комісії при Головному Управлінні пенсійного фонду України в Одеській області від 29.10.2013 року щодо відмови ОСОБА_4 в підтвердженні стажу роботи на посаді тракториста-машиніста, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах - комісії для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій управління Пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області від 03.01.2014 року № 1 щодо відмови ОСОБА_4 в підтвердженні стажу роботи на посаді тракториста-машиніста, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах - протиправними та скасувати. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області призначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Нові Трояни Болградського району Одеської області пенсію за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції згідно з п. "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 30.09.2013 року.
Не погоджуючись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції у справі, відповідачі подали до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, 30.09.2013 року звернувся з заявою до Управління Пенсійного Фонду України в Белградському районі Одеської області з приводу призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. "в" ч.1 ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", оскільки більше 20 років пропрацював трактористом-машиністом, та 27.02.2012 року після досягнення 55 років у нього виникло право на отримання пенсії на пільгових умовах
На вказану заяву позивач отримав рішення: протокол № 10 від 29.10.2013 року комісії при Головному Управлінні пенсійного фонду України в Одеській області про відмову ОСОБА_3 в підтвердженні стажу роботи на посаді тракториста-машиніста, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах; № 1 від 03.01.2014 року комісії Управління Пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області щодо відмови ОСОБА_3 в підтвердженні стажу роботи на посаді тракториста-машиніста, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах.
Вказане рішення мотивоване тим, що за одним трактором, який працює у виробництві сільськогосподарської продукції у колгоспі, було закріплено 2 тракториста, а тому позивач не був зайнятим безпосередньою у виробництві сільськогосподарської продукції.
Відповідно до п. "в" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (637-93-п)
у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (п.18 наведеного Порядку).
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7 (v0007333-92)
. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо.
Як встановлено п.43 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (z1566-05)
, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (z1566-05)
, право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач досяг 55-річного віку, має загальний трудовий стаж більше 25 років, з яких більше 20 років відпрацював трактористом-машиністом в колгоспі, де безпосередньо був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції. Вказані обставини свідчать про наявність у позивача права на пенсію на пільгових умовах.
Проте, у касаційній скарзі відповідачі ще раз акцентують увагу, що у позивача відсутній необхідний стаж роботи на посаді тракториста-машиніста, оскільки за одним трактором, який працює у виробництві сільськогосподарської продукції у колгоспі, було закріплено 2 тракториста.
Вказані висновки відповідачі мотивують посиланням на лист Міністерства соціального захисту населення. Проте, колегія суддів звертає увагу, що лист не є нормативно-правовим актом, носить виключно інформативний характер та до спірних правовідносин підлягає застосуванню виключно п. "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
При цьому, за змістом п. "в" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" наявність права трактористів-машиністів на пенсію за віком на пільгових умовах пов'язується саме з безпосередньою зайнятістю у виробництві сільськогосподарської продукції. При цьому, відсутнє будь-яке нормативне обґрунтування висновку позивача про те, що закріплення за одним трактором двох трактористів свідчить про те, що кожен з цих трактористів за таких умов не є зайнятим безпосередньою у виробництві сільськогосподарської продукції.
Отже, закріплення за одним трактором двох трактористів само по собі не свідчить про те, що кожен з цих трактористів не був зайнятий безпосередньою у виробництві сільськогосподарської продукції.
Натомість, як встановлено судами на підставі даних посвідчення тракториста-машиніста, трудової книжки, відповідних довідок та показань свідків, позивач працював трактористом-машиністом та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції.
Відповідачі, всупереч положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не обґрунтували правомірність своїх рішень.
З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційні скарги слід залишити без задоволення, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, постанову Болградського районного суду Одеської області від 20.03.2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2015 року у цій справі залишити без змін.
ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.