Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (доповідача),

Черпака Ю.К.,

Швеця В.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 до Державної екологічної інспекції України про визнання незаконними та скасування наказів,

за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 9 липня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2014 року,

У червні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції України, про визнання незаконними та скасування наказів "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 6 червня 2014 року №164-о, "Про створення комісії та проведення службового розслідування" від 10 червня 2014 року №70, "Про відсторонення начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області ОСОБА_3 від виконання службових обов'язків" від 19 червня 2014 року №179-о.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 9 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2014 року, позов задоволено. Визнано незаконними та скасовано накази першого заступника голови Державної екологічної інспекції України "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 6 червня 2014 року №164-о, "Про створення комісії та проведення службового розслідування" від 10 червня 2014 року №70, "Про відсторонення начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області ОСОБА_3 від виконання службових обов'язків" від 19 червня 2014 року №179-о.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Судами встановлено, що наказом Державної екологічної інспекції України від 6 червня 2014 року №164-о "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" до ОСОБА_3 - начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Державної екологічної інспекції України застовано дисципліарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання службових обов'язків, а саме: дієвого контролю за діями підлеглих в частині недотримання вимог Кодексу законів про працю України (322-08) (далі - КЗпП (322-08) ) та Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області.

Наказом Державної екологічної інспекції України від 10 червня 2014 року №70 "Про створення комісії та проведення службового розслідування" від 10 червня 2014 року №70 створено комісію для проведення службового розслідування з метою з'ясування причин та обставин зловживання службовим становищем та перевищення службових повноважень стосовно посадових осіб Держекоінспекції у Хмельницькій області.

Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції України від 19 червня 2014 року №179-о "Про відсторонення начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області ОСОБА_3 від виконання службових обов'язків" позивача відсторонено від виконання службових обов'язків на час проведення службового розслідування.

При наданні оцінки правомірності накладення на позивача дисциплінарного стягнення необхідно виходити з загальних правил притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності, визначених КЗпП (322-08) , з врахуванням особливостей передбачених статтею 14 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі - № 3723-ХІІ).

Статтею 14 Закону № 3723-ХІІ встановлено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Таким чином, законодавець навів вичерпний перелік дисциплінарних стягнень, які можуть бути застосовані до державних службовців.

Разом з тим, порядок застосування таких заходів впливу у Законі №3723-ХІІ (3723-12) не передбачено. Натомість порядок застосування дисциплінарних стягнень, у тому числі догана, врегульовано КЗпП (322-08) (стаття 149).

Статтею 147 КЗпП передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такі заходи стягнення як догана та звільнення.

Відповідно до статті 149 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

При цьому, порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника без поважних причин, покладених на нього трудових або службових обов'язків, тягне за собою застосування заходів дисциплінарного стягнення, а також інших заходів, передбачених чинним законодавством.

При притягненні до дисциплінарної відповідальності необхідно встановити факт порушення трудової дисципліни, в якій формі вини проявилось таке порушення, причини, що спонукали працівника вчинити дисциплінарний проступок, обставини, за яких його вчинено.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для застосування догани до позивача стало неналежне виконання службових обов'язків, а саме: дієвого контролю за діями підлеглих в частині недотримання вимог КЗпП (322-08) та Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області.

У мотивувальній частині наказу відповідача від 6 червня 2014 року №70 вказано, що догану застосовано за факт незаконного покладення посадових обов'язків завідувача юридичного сектору на головного спеціаліста - юрисконсульта ОСОБА_4 протягом 2012-2014 років. Проте, судами встановлено, що протягом 2011-2014 років проводились конкурси на заміщення вакантних посад, в тому чиислі на посаду завідувача юридичного сектору, яка залишалась вакантною.

Також, в оскарженому наказі не конкретизовано, які саме порушення були допущені позивачем, які норми КЗпП (322-08) та Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області недотримані позивачем та його підлеглими.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанції щодо протиправності наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, оскільки відповідачем не встановлено та не доведено факту порушення трудової дисципліни позивачем.

Щодо наказу Державної екологічної інспекції України від 10 червня 2014 року №70, відповідно до якого створено комісію для проведення службового розслідування з метою з'ясування причин та обставин зловживання службовим становищем та перевищення службових повноважень стосовно посадових осіб відповідача слід зазначити наступне.

Проведення службового розслідування стосовно державних службовців регулюється Порядком проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 (950-2000-п) (далі - Порядок).

Пунктом 1 вказаного Порядку визначено вичерпний перелік підстав для проведення службового розслідування відносно державних службовців.

Даним Порядком не передбачено призначення службового розслідування з метою з'ясування причин та обставин зловживання службовим становищем.

Стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян (підпункт 1 пункту 1 Порядку).

Перевищення повноважень посадовою особою може бути підставою для призначення службового розслідування за умови конкретно визначених наслідків, посилання на які в оскаржуваному наказі відсутні. Також, в наказі не конкретизовано які зловживання службовим становищем та перевищення службових повноважень та якими посадовими особами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області допущено.

Отже, правильним є висновки судів про скасування наказу щодо створення комісії для проведення службового розслідування.

Щодо оскарження наказу відповідача "Про відсторонення начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області ОСОБА_3 від виконання службових обов'язків" від 19 червня 2014 року №179-о необхідно зазначити наступне.

Згідно з пунктом 4 Порядку службове розслідування проводиться з відстороненням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, від виконання повноважень за посадою або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається за поданням голови комісії з проведення службового розслідування керівником органу державної влади, в якому працює особа.

У зв'язку з цим, відстороненню позивача від виконання своїх повноважень повинно передувати подання голови комісії з проведення службового розслідування, яке не було надано відповідачем.

Таким чином, суди дійшли обгрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують вказаних висновків судів попередніх інстанцій.

Згідно з частиною першою статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції України залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 9 липня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2014 року залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235- 237 Кодексу адміністративного судочинства України.