Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Пасічник С.С.,

Швеця В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області до в ідділу Державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС Токмацького МУЮ), третя особа - ОСОБА_2, про визнання дій протиправними та скасування постанови,

за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року,

У січні 2015 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області звернулась до суду з позовом, в якому просила: визнати протиправними дії ВДВС Токмацького МУЮ з винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 12 січня 2015 року №45986835; скасувати постанову ВДВС Токмацького МУЮ про відмову у відкритті виконавчого провадження від 12 січня 2015 року №45986835; зобов'язати ВДВС Токмацького МУЮ відкрити виконавче провадження з виконання постанови Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області у справі про адміністративне правопорушення від 7 травня 2013 року №253.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ВДВС Токмацького МУЮ з винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 12 січня 2015 року №45986835. Скасовано постанову ВДВС Токмацького МУЮ про відмову у відкритті виконавчого провадження від 12 січня 2015 року №45986835. Зобов'язано ВДВС Токмацького МУЮ розглянути питання щодо відкриття виконавчого провадження з виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення від 7 травня 2013 року №253, винесеної Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області. В задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією Державно-архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області винесено постанову від 7 травня 2013 року №253 у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною другою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП (80731-10) ) та накладено штраф у розмірі 6800 грн.

26 грудня 2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаної постанови.

ВДВС Токмацького МУЮ постановою від 12 січня 2015 року ВП №45986835 відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки постанова у справі про адміністративне правопорушення не набрала законної сили у зв'язку з її оскарженням до суду.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що постанова позивача у справі про адміністративне правопорушення від 7 травня 2013 року №253 набрала законної сили, тому дії відповідача щодо відмови у відкритті виконавчого провадження є протиправними.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на момент звернення позивача з заявою про відкриття виконавчого провадження, постанова у справі про притягнення до адміністративної відповідальності не набрала законної сили, тому відповідач діяв правомірно під час винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до статті 299 КУпАП при оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Статтею 308 КУпАП передбачено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

За приписами статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV (далі - Закон № 606-ХІV (606-14) ) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Пунктом 6 частини першої вказаної статті Закону №606-ХІV (606-14) визначено, що виконанню державною виконавчою службою підлягають постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Таким чином, постанова про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення є виконавчим документом, що виконується в примусовому порядку органами державної виконавчої служби.

Відповідно до частин першої, другої статті 25 Закону №606-ХІV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Пунктом 8 частини першої статті 26 вказаного Закону передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Таким чином, обов'язковою умовою для виконання органами державної виконавчої служби постанови у справі про адміністративне правопорушення є несплата штрафу у встановлений законом строк та відповідне стягнення подвійного розміру штрафу, а також, що постанова про накладення штрафу в разі примусового виконання рішення набрала законної сили відповідно до норм статті 307 КУпАП.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постанова Інспекції Державної архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 7 травня 2013 року №253 була оскаржена до Жовтневого районного суду м.Запоріжжя. Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 5 червня 2013 року у справі №2-а/331/2/15 (331/4498/13-а) за позовом ОСОБА_2 до заступника начальника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Ухвалою від 7 серпня 2013 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №808/6114/13-а. Справа призначена до розгляду для вирішення питання про відновлення провадження у справі на 3 листопада 2015 року.

Таким чином, правильними є висновки суду апеляційної інстанції про правомірність дій державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження, оскільки постанова про накладення штрафу у справі про адміністративне правопорушення в разі примусового виконання рішення оскаржена до суду та не набрала законної сили відповідно до вимог статті 307 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235- 237 Кодексу адміністративного судочинства України.