Постанова

Іменем України

11 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 300/881/15-к

провадження № 51-3962км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Кишакевича Л.Ю.,

суддів Остапука В.І., Щепоткіної В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Кириленка М.О.,

прокурора Вергізової Л.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженої ОСОБА_1 та захисника Шусти В.В. на вирок Воловецького районного суду Закарпатської області від 13 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 10 листопада 2016 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, українки, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, заміжньої, з вищоюосвітою, не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК.

Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені ними обставини

Вироком Воловецького районного суду Закарпатської області від 13 червня 2016 року ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за ч. 2 ст. 191 КК, ч. 1 ст. 366 КК та призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 191 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виборчим процесом строком на 2 роки;

- за ч. 1 ст. 366 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виборчим процесом строком на 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виборчим процесом строком на 2роки.

Відповідно до ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробовуванням та встановленням іспитового строку на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в сумі 675 гривень 18 копійок за проведення судової почеркознавчої експертизи та процесуальні витрати в сумі 491 гривні 04 копійок за проведення почеркознавчої експертизи.

Як встановив суд, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді голови дільничної виборчої комісії №210153 одномандатного виборчого округу №70 з виборів народних депутатів України 26.10.2014 року в с. Верб'яж Воловецького району Закарпатської області, будучи особою тимчасово спеціально уповноваженою на виконання функцій держави, виконуючи організаційно-розпорядчі функції, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою власного збагачення та в інтересах третіх осіб - отримання одноразової грошової винагороди, яка була виділена на дільничну виборчу комісію з державного бюджету, без проведення засідання виборчої комісії та без складання відповідного протоколу засідання, 29 жовтня 2014 року перебуваючи в будівлі Воловецької РДА, за адресою смт. Воловець, вул. Пушкіна, 8 Воловецького району, склала завідомо неправдивий документ - постанову від 29 жовтня 2014 року "Про розподіл одноразової грошової винагороди членів ДВК", яку підписала особисто як голова дільничної виборчої комісії і скріпила печаткою ДВК, посвідчивши факт прийняття рішення членами дільничної виборчої комісії про преміювання її та члена дільничної виборчої комісії ОСОБА_3 Таким чином, ОСОБА_1 внесла неправдиві відомості до вказаного документа, який за своїм змістом мав надати членам ДВК право отримати одноразову грошову винагороду. Після чого, цю ж постанову ОСОБА_1 надала керівнику апарату Воловецької РДА для подальшого її скерування та затвердження окружною-виборчою комісією, незаконно визначивши собі та члену дільничної виборчої комісії ОСОБА_3 грошову винагороду.

Крім цього, ОСОБА_1 шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою власного збагачення та в інтересах третіх осіб - отримання одноразової грошової винагороди, яка була виділена на дільничну виборчу комісію №210153 з державного бюджету, без проведення засідання виборчої комісії та без складання відповідного протоколу засідання, 29 жовтня 2014 року перебуваючи в будівлі Воловецької РДА, за адресою смт. Воловець, вул. Пушкіна, 8 Воловецького району, склала завідомо неправдивий документ - постанову від 29 жовтня 2014 року "Про розподіл одноразової грошової винагороди членів ДВК", яку підписала особисто як голова дільничної виборчої комісії №210153 і скріпила печаткою ДВК посвідчивши факт прийняття рішення членами дільничної виборчої комісії про преміювання її та члена дільничної виборчої комісії ОСОБА_3, внісши, таким чином неправдиві відомості до вказаного документа, який за своїм змістом мав надати членам ДВК право отримати одноразову грошову винагороду.

Після чого, у цей же день, вказану постанову ОСОБА_1 надала керівнику апарату Воловецької РДА ОСОБА_4 для подальшого скерування та затвердження. Після затвердження вказаного завідомо неправдивого документа ОВК одномандатного виборчого округу №70, членам ДВК будо зараховано та сплачено одноразову грошову винагороду: голові ДВК №210153 ОСОБА_1 1300 гривень, члену ДВК №210153 ОСОБА_3 - 700 гривень.

Своїми діями ОСОБА_1 привласнила грошові кошти у розмірі 1 300 гривень та розтратила грошові кошти у розмірі 700 гривень, які були виділені з державного бюджету, спричинивши збитки державі в особі Центральної виборчої комісії на загальну суму 2 000 гривень.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 10 листопада 2016 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни. Виключено з мотивувальної

частини вироку посилання на кваліфікуючу ознаку ч. 2 ст. 191 КК "яке перебувало в її віданні".

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Шуста В.В., не погоджуючись з вироком суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, просить їх скасувати через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, та закрити провадження за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу злочину. Захисник вважає, що у даному кримінальному провадженні неправильно визначено потерпілого - ЦВК, оскільки виплата грошової винагороди здійснювалась за рахунок Державного бюджету України.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1, посилаючись на неповноту та однобічність слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, відсутність у своїх діях складу кримінального правопорушення просить судові рішення щодо неї скасувати, провадження закрити.

Позиції учасників судового провадження

В судовому засідання прокурор просив залишити касаційні скарги без задоволення, а судові рішення без зміни, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Мотиви Суду

Заслухавши всіх учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Отже, колегія суддів при касаційному розгляді виходить із обставин кримінального провадження, встановлених судами.

Касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватостіта кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності із дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що у вироку відповідно до ст. 374 КПК наведено докладні мотиви. Оцінка доказів відповідно до вимог ст. 94 КПК є виключною компетенцією суду, що постановив вирок.

Матеріали провадження свідчать, що суди першої і апеляційної інстанцій перевірили доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі. Зазначені в судових рішеннях мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів знаходить обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.

Висновок про винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй злочинів, суд мотивував показаннями засудженої, яка хоч і не визнавала вини, проте пояснила, що дійсно, як голова дільничної виборчої комісії №210153, підписала і завірила печаткою постанову від 29.10.2014 року "Про розподіл одноразової грошової винагороди членів ДВК", подала даний документ керівнику апарату Воловецької РДА ОСОБА_4 для подальшого скерування та затвердження; показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, які пояснили, що були членами виборчої комісії, проте засідання, на якому б вирішувалось питання про розподілення одноразової грошової винагороди для ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не відбувалось; свідка ОСОБА_4, який пояснив, що він працював на посаді керівника апарату Воловецької районної державної адміністрації, під час позачергових виборів народних депутатів він роздав чисті бланки постанов "Про розподіл одноразової грошової винагороди членів ДВК" керівному складу ДВК, участі у заповненні не брав, як саме приймалося рішення щодо розподілу грошової винагороди не знає.

Окрім цього, винуватість ОСОБА_1 доведена іншими дослідженими судом доказами: постановою про визнання та зберігання речових доказів від 10.06.2015 року; постановою від 29.10.2015 року ДВК №210153 одномандатного виборчого округу №70 "Про розподіл одноразової грошової винагороди членів ДВК"; розрахунковою відомістю за жовтень 2014 року ОВК ОВО №70; постановою від 10.10.2014 року №4 "Про утворення дільничних виборчих комісій"; додатком №52 до постанови про склад виборчої комісії, згідно якого головою дільничної виборчої комісії №210153 одномандатного виборчого округу №70 обрано ОСОБА_1, висновком почеркознавчої експертизи №15/929 від 13.10.2015 року, на підставі якого підпис від імені ОСОБА_1 у постанові від 29.10.2014 року "Про розподіл одноразової грошової винагороди членів ДВК" виконаний ОСОБА_1, рукописні записи у постанові також виконані ОСОБА_1

У процесі вивчення матеріалів кримінального провадження не було виявлено порушень вимог кримінального процесуального закону під час збирання й закріплення цих доказів, які б викликали сумніви в їх достовірності. Всі докази, покладені судом в основу обвинувачення, відповідають вимогам закону щодо їх допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точку зору достатності та взаємозв'язку.

Сукупність наведених у вироку доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 обґрунтовано визнано винуватоюу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК та кримінально-правова оцінка діянь за вказаними статтями є правильною.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, які би тягли за собою безумовне скасування судових рішень, суд касаційної інстанції не вбачає.

Керуючись статтями 433, 434, 436 - 438, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, Верховний Суд

ухвалив:

Вирок Воловецького районного суду Закарпатської області від 13 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 10 листопада 2016 року щодо ОСОБА_1залишити без зміни, а касаційні скарги засудженої ОСОБА_1 та захисника Шусти В.В. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню

не підлягає.

Судді:

Л.Ю. Кишакевич В.І. Остапук В.В. Щепоткіна