Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Черпака Ю.К.,

Швеця В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Новотроїцький елеватор" Державного агентства резерву України (далі - ДП "Новотроїцький елеватор" Держрезерву) до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Херсонській області, треті особи - Державне агентство резерву України, Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - УДВС ГТУЮ у Херсонській області) на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року,

У травні 2015 року ДП "Новотроїцький елеватор" Держрезерву звернулося до суду з адміністративним позовом, в подальшому уточненим, про: визнання протиправними дій щодо підготовки та передачі документів для проведення реалізації арештованого майна - кафе-бару, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, які призвели до порушення порядку передачі майна на реалізацію; визнання протиправними дій щодо складання акту опису й арешту вказаного нерухомого майна від 8 травня 2014 року; визнання протиправними дій щодо неповідомлення ДП "Новотроїцький елеватор" Держрезерву та Держрезерву про результати оцінки у вигляді звіту №2-01/1 про незалежну оцінку нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 507,5 кв.м., та звіту про незалежну оцінку по визначенню ринкової вартості обладнання та устаткування, що знаходиться за вказаною адресою; визнання протиправними дій щодо не проведення рецензування звіту про незалежну оцінку по визначенню ринкової вартості обладнання та устаткування, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1; визнати протиправними дій щодо призначення проведення прилюдних торгів з реалізації державного майна на підставі ринкової вартості, що визначена суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 у звіті №2-01/1 про незалежну оцінку нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 507,5 кв.м., та у звіті про незалежну оцінку по визначенню ринкової вартості обладнання та устаткування, що знаходиться за вказаною адресою; зобов'язання припинення дій щодо призначення і проведення реалізації вказаного арештованого майна та зупинення реалізації цього майна шляхом проведення електронних торгів.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року позов задоволено частково. Скасовано акт від 8 травня 2014 року опису й арешту майна - нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 507,5 кв.м. та обладнання і устаткування, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Визнано протиправними дії УДВС ГУЮ у Херсонській області щодо передачі на реалізацію, шляхом проведення електронних торгів, майна - нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 507,5 кв.м. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року, прийнято нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Визнано протиправними дії УДВС ГЮУ у Херсонській області щодо передачі на реалізацію, шляхом проведення електронних торгів, майна - нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 507,5 кв.м. та обладнання і устаткування, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновків про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Судами встановлено, що ДП "Новотроїцький елеватор" Держрезерву засноване на державній власності і належить до сфери управління Держрезерву, частка державної власності в статутному фонді підприємства складає 100%.

У провадженні УДВС ГУЮ у Херсонській області перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ДП "Новотроїцький елеватор" на користь держави, юридичних та фізичних осіб заборгованості на загальну суму 5 922 949,62 грн.

У цьому зведеному виконавчому провадженні актом державного виконавця від 8 травня 2014 року описане та арештоване майно боржника - нежитлова будівля, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 507,5 кв.м., та обладнання і устаткування, що знаходиться за даною адресою.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Херсонській області від 14 травня 2014 року призначено ПП ОСОБА_3 експертом, суб'єктом оціночної діяльності у виконавчому провадженні для здійснення оцінки описаного та арештованого майна боржника.

Суб'єктом оціночної діяльності 30 травня 2014 року складено звіт про незалежну оцінку ринкової вартості нежитлової будівлі кафе-бару з підвалом (пивзавод), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 507,5 кв.м., відповідно до якого ринкова вартість цього майна становить 149 308,00 грн. Звіт надійшов до відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Херсонській області 8 липня 2014 року.

Листом від 10 липня 2014 року №4999 відповідач надіслав на адресу позивача копію вказаного звіту.

У зв'язку з наявністю заперечень, а також із метою об'єктивної оцінки майна та встановлення ринкової ціни, позивачем 10 листопада 2014 року подано до відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Херсонській області заяву про проведення рецензування звіту.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Херсонській області від 11 листопада 2014 року ВП №36753405 призначено ФОП ОСОБА_2 суб'єктом оціночної діяльності у виконавчому провадженні та покладено на нього обов'язок здійснити рецензування звітів про оцінку майна боржника з наданням нових звітів, що передбачено Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) .

На виконання зазначеної постанови суб'єктом оціночної діяльності складено звіт №2-01/1 про незалежну оцінку нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 507,5 кв.м. станом на 8 січня 2015 року та звіт про незалежну оцінку по визначенню ринкової вартості обладнання та устаткування, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, станом на 15 січня 2015 року. Вказані звіти надійшли до виконавчої служби 20 січня 2015 року за вх. №№ 131/021-27 та 132/021-27 відповідно.

Листом від 21 січня 2015 року №168 ці звіти надіслані позивачу з роз'ясненням права оскарження оцінки майна до суду в 10-ти денний строк з дня отримання повідомлення.

Також повідомлено про обов'язок сповістити про згоду або про судове оскарження оцінки майна, оскільки в іншому випадку арештоване майно буде передане на реалізацію.

Позивачем зазначена документація отримана 18 лютого 2015 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

26 січня 2015 року до відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Херсонській області надійшло повідомлення суб'єкта оціночної діяльності про допущену помилку в звіті №2-01/1.

Як зазначено в повідомленні, вартість майна складає не 47 583,00 грн як вказано в звіті, а 621 582,00 грн.

Листом від 31 січня 2015 року №393 згадане повідомлення суб'єкта оціночної діяльності надіслане на адресу позивача.

23 лютого 2015 року начальником відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Херсонській області направлено до УДВС ГУЮ у Херсонській області документи щодо передачі на реалізацію шляхом проведення електронних торгів описаного і арештованого майна боржника, в тому числі й нежитлової будівлі кафе-бару з підвалом (пивзавод).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відчуження майна підприємства, що є державною власністю і закріплене за позивачем, здійснюється виключно за погодженням з уповноваженим органом управління відповідно до законодавства України. Оскільки, на думку суду першої інстанції, державна виконавча служба не мала в наявності доказів надання Держрезерву згоди на відчуження на прилюдних торгах майна ДП "Новотроїцький елеватор", то у неї і не було повноважень на його примусову реалізацію.

Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд виходив із того, що відповідач належним чином повідомив позивача про результати оцінки, здійснив рецензування звітів про оцінку майна боржника, а тому ціна, за якою передане майно на реалізацію є правомірною.

Також суд зазначив, що зупинення електронних торгів вчиняється організатором торгів, яким є ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, тому відсутні підстави для покладення такого обов'язку на відповідача.

Суд апеляційної інстанції вирішуючи спір, прийшов до висновку, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив всі заявлені позовні вимоги, за виключенням вимоги, яка стосувалася скасування акта опису й арешту майна боржника, оскільки державний виконавець, проводячи опис та арешт майна боржника діяв за правилами статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього державний виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

Так, у розпорядженні державного виконавця була довідка ДП "Новотроїцький елеватор" про те, що спірне майно знаходиться в нього на балансі.

Слід зазначити, що майно, яке належить до державної власності і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, тобто підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності, визначеним статутом підприємства.

Пунктом 5.1. розділу 5 Статуту ДП "Новотроїцький елеватор" встановлено, що майном Підприємства визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності підприємства та відображаються в їх балансі або враховуються у діяльності в інших, передбачених законах формах обліку майна підприємств (а.с.113-124).

Пункт 5.2 Статуту встановлює, що майно Підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності вартість яких відображається в самостійному балансі Підприємства.

Отже, правильними є висновки апеляційного суду, що державний виконавець для проведення опису майна боржника в особі ДП "Новотроїцький елеватор" та накладення на нього арешту не повинен був досліджувати питання наявності у позивача документів про право власності на майно, яке належить йому на праві повного господарського відання.

З огляду на положення ст.ст. 133, 136, 141 Господарського кодексу України, управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.

Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Враховуючи викладені норми законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що реалізація арештованого майна ДП "Новотроїцький елеватор" шляхом проведення торгів можлива виключно за наявності згоди уповноваженого органу управління, яким є Держрезерв. Відсутність такої згоди унеможливлює передачу такого майна для його реалізації.

Стаття 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" надає право Державній виконавчій службі примусово реалізовувати майно державних підприємств у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків за рішеннями щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Проте, як вбачається з облікової картки на зведене виконавче провадження про стягнення з ДП "Новотроїцький елеватор", державна виконавча служба не розмежувала зобов'язання боржника щодо виплати заробітної плати та інших виплат у зв'язку із трудовими відносинами, та зобов'язання боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів.

Із документів виконавчого провадження вбачається, що арешт майна проводився на виконання вимоги Пенсійного фонду України від 4 лютого 2013 року на суму 146 698,74 грн.

Між тим, ринкова вартість об'єкта оцінки тільки нерухомого майна позивача без урахування ПДВ становить 621 582,00 грн.

Отже, колегія суддів погоджується з правовою позицією суду апеляційної інстанції про відсутність належних доказів, які свідчать про те, що звернення стягнення на майно боржника буде здійснюватися саме за рішеннями судів щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та за рішеннями щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів.

Вимоги відповідача про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року є безпідставними, оскільки вона вже скасована постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року.

Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235- 237 Кодексу адміністративного судочинства України.