Постанова
Іменем України
06 грудня 2018 р.
м. Київ
справа № 131/879/15-к
провадження № 51-4753км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Ємця О.П.,
суддів: Кравченка С.І., Білик Н.В.,
секретаря судового засідання Гапона В.О.,
за участю:
прокурора Сингаївської А. О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 18 січня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014020060000009 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він, перебуваючи на посаді Жорницького сільського голови с. Жорнище Іллінецького району Вінницької області, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, умисно, в інтересах третіх осіб - держгоспу "Жорницький", видав завідомо неправдивий документ за таких обставин.
Так, ОСОБА_1, з використанням службового становища, всупереч інтересам служби, з порушенням процедури щодо розгляду земельних питань на сесії сільської ради, достовірно знаючи, що питання видачі державного акту на право постійного користування землею держгоспу "Жорницький" с. Жорнище Іллінецького району Вінницької області загальною площею 3048,64 га. на 8 сесії 22 скликання від 15.08.1996 року на голосування депутатів не виносилося та не ставилося, перебуваючи в приміщенні сільської ради, що по вул. Бойка, буд.17 с. Жорнище Іллінецького району Вінницької області, в листопаді 1996 року підписав та поставив відтиск гербової печатки Жорницької сільської ради на рішенні 8 сесії 22 скликання Жорницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області від 15.08.1996 року "Про видачу державного акта на право постійного користування землею", тим самим надав дозвіл на видачу державного акту на право постійного користування землею держгоспу "Жорницький" площею 3048,64 га.
Встановлено, що технічна документація по видачі державного акту на право постійного користування землею держгоспу "Жорницький" с. Жорнище Іллінецького району Вінницької області комісією затверджена 05.11.1996 року та станом на 15.08.1996 року фактично розроблена не була, що в свою чергу унеможливлювало розгляд депутатами сільської ради та прийняття рішення 8 сесії 22 скликання від 15.08.1996 року питання видачі державного акту на право постійного користування землею держгоспу "Жорницький" с. Жорнище Іллінецького району Вінницької області, загальною площею 3048,64 га.
За вироком Іллінецького районного суду Вінницької області від 18 липня 2016 року ОСОБА_1 визнано не винуватим та виправдано у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 18 січня 2018 року виправдувальний вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі та в доповненні прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Посилається на те, що апеляційний суд, переглядаючи провадження, не перевірив викладені у апеляційній скарзі прокурора доводи стосовно неправильності висновків суду про відсутність в діянні ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України і не навів в ухвалі переконливих мотивів, через які визнав апеляцію прокурора необґрунтованою, а тому вважає, що ухвала суду 2-ї інстанції не відповідає вимогам ст. 419 КПК України. Окрім того, судом апеляційної інстанції залишився поза увагою довід про відсутність у матеріалах провадження технічного носія інформації, на якому зафіксовані судові засідання за 12.02.2016 року та 11.05.2016 року.
У запереченні захисник Бездітний І.І. просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Сингаївська А.О. вважала, що касаційна скарга є обґрунтованою та просила її задовольнити. Ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення кримінального процесуального закону.
При цьому ст. 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК (4651-17)
України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 419 КПК України при залишенні апеляційної скарги без задоволення, в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Однак цих законодавчих вимог апеляційний суд не дотримався.
Матеріалами кримінального провадження встановлено, що прокурор подав апеляційну скаргу, в якій на обґрунтування своєї позиції щодо незаконності вироку виклав змістовні, конкретні доводи про безпідставність виправдання ОСОБА_1 У зв'язку з цим просив скасувати вирок місцевого суду й ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Однак суд апеляційної інстанції з достатньою повнотою не перевірив доводи прокурора, вичерпних та конкретних відповідей на них не дав, не провів ретельного аналізу і оцінки обставин, на які він посилався. Колегія суддів апеляційного суду зосередилась виключно на висновках суду першої інстанції та обмежилась переліченням доказів, які наведені у вироку, не проаналізувавши їх у контексті з доводами прокурора. Достатньо обґрунтованих мотивів залишення апеляційної скарги прокурора без задоволення, так само як і спростування обставин, на які він посилався, в ухвалі не наведено.
Також судом апеляційної інстанції залишено поза увагою довід апеляційної скарги прокурора про відсутність в матеріалах провадження технічного носія інформації, на якому зафіксовані судові засідання за 12.02.2016 року та 11.05.2016 року.
За таких обставин ухвала апеляційного суду не може вважатися законною й обґрунтованою, а допущені цим судом порушення вимог кримінального процесуального закону у силу положень ст. 412 КПК України є істотними.
У зв'язку з цим, касаційну скаргу прокурора слід задовольнити, ухвалу апеляційного суду скасувати у зв'язку з невідповідністю її вимогам ст. 419 КПК України, з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Під час апеляційного перегляду слідусунути зазначені порушення, повно та всебічно перевірити доводи поданої на вирок апеляційної скарги, і в залежності від встановленого, постановити рішення, яке буде відповідати вимогам закону.
Керуючись ст. ст. 434, 436, 441 КПК України, Верховний Суд
у х в а л и в:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 18 січня 2018 року щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді
О.П. Ємець С.І. Кравченко Н.В. Білик ' 'br'