760/9258/17-к Про незаконне придбання психотропної речовини без мети збуту для власного вживання, та її зберігання при собі - 06.12.2018 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 28 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 січня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100090003589 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Нетеребка,Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області, жителя АДРЕСА_1), громадянина України, раніше неодноразово судимого, останнього разу - 25 лютого 2011 року за вироком Солом'янського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, звільнений умовно-достроково на 1 рік 8 місяців 21 день,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 28 липня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 03 квітня 2017 року приблизно о 01:00, перебуваючи неподалік від будинку № 12 на вул. Антонова в м. Києві, побачив на землі біля дерева пачку з-під сигарет, яку підняв та почав перевіряти. Відкривши вказану пачку, виявив, що в ній знаходиться згорток фольги з поліетиленовим пакетом в якому знаходилась порошкоподібна речовина світлого кольору. Будучи обізнаним, що це психотропна речовина - амфетамін, ОСОБА_1 залишив її собі, чим вчинив незаконне придбання психотропної речовини без мети збуту для власного вживання, та став незаконно зберігати при собі.

Цього ж дня, о 01:55 у ОСОБА_1, під час проведення поверхневого огляду інспекторами УПП м. Києва, було виявлено та вилученого згорток фольги з поліетиленовим пакетом, в якому містилась порошкоподібна речовина світлого кольору.

Відповідно до висновку експерта № 11-2/2478 від 21 квітня 2017 року надана на дослідження речовина білого кольору, містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса амфетаміну в речовині становить 1,083 г.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 січня 2018 року вирок районного суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційний скарзі прокурор просить скасувати постановлені судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що при призначенні покарання засудженому суд безпідставно застосував ст. 75 КК України. Наголошує, що відсутні обставини, які б вказували про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства. Зазначає, що залишено без належної оцінки тяжкість вчиненого діяння та особу засудженого. Стверджує, що апеляційний суд не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги прокурора про необґрунтоване застосуванням судом першої інстанції ст. 75 КК України.

Позиції інших учасників судового провадження

У запереченні на касаційну скаргу прокурора захисник Юрченко М.С. в інтересах засудженого ОСОБА_1 указує на безпідставність касаційної скарги та стверджує про умотивованість та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанції.

У судовому засіданні прокурор підтримав подану скаргу, засуджений заперечував проти її задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 та кваліфікація його дій у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в касаційній скарзі не оспорюються, судовий розгляд кримінального провадження проведений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України у зв'язку з чим судові рішення в цій частині колегією суддів не перевіряються.

Що ж стосується доводів касаційної скарги прокурора про неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, а саме ст. 75 КК України, то такі, на думку колегії суддів, є безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вказаних вимог закону при призначенні покарання ОСОБА_1 дотримано.

Судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який раніше судимий, щиро розкаявся, позитивні характеристики з місця проживання та реєстрації, те, що він працює, має на утриманні вагітну дружину та її дитину, пройшов курс лікування від наркоманії.

Зокрема, судом взято до уваги обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття та не встановлено тих, що його обтяжують.

З урахуванням всіх обставин справи, даних про особу винного, за наявності обставин, що пом'якшують покарання та відсутності тих, що його обтяжують, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення та перевиховання засудженого без ізоляції від суспільства.

Таким чином, при призначенні покарання ОСОБА_1 та при звільненні від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд застосував принцип індивідуалізації призначення покарання, навів переконливі підстави такого рішення та зазначив, що за таких обставин буде досягнута мета покарання.

Призначене ОСОБА_1 покарання та застосування ст. 75 КК Українивідповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи кримінальне провадження в межах поданої апеляції, надала відповідь на всі доводи апеляції прокурора, зазначила, що покарання ОСОБА_1 призначене у відповідності до вимог закону, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, конкретних обставин кримінального провадження.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовними підставами для скасування чи зміни судових рішень, не встановлено, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, суд

Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 28 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 січня 2018 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.