Постанова
Іменем України
06 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 750/48/28/16-к
провадження № 51-6184км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Голубицького С.С., Стефанів Н.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
прокурора Дехтярук О.К.,
захисників Антоненко Л.А.,
Басенка О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_3 та захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката Антоненко Л.А. на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 листопада 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 19 березня 2018 року в об'єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015270010001870, за обвинуваченням
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізяслав Хмельницької області, мешканця АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК);
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Чапаївка Золотонішського районуЧеркаської області, мешканця АДРЕСА_2), судимого 08 вересня 2015 року Новозаводським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 186 КК, із застосуванням ст. 69 КК, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 304, ч. 3 ст. 187 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 листопада 2017 року визнано винуватим та засуджено:
- ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 355 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано строк попереднього ув'язнення з 24 листопада 2016 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку - один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, з 21 червня 2017 року - один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі;
- ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 355 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на підставі ч. 4 ст. 70 за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за вказаним вироком та вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 вересня 2015 року призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, на підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано строк попереднього ув'язнення з 26 жовтня 2016 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку - один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, з 21 червня 2017 року - один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
За ч. 1 ст. 304 КК ОСОБА_3 визнано невинуватим та виправдано.
Цим вироком засуджено ОСОБА_5 судове рішення стосовно якого у касаційному порядку не оскаржуються.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 19 березня 2018 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Як установив суд у вироку:
Наприкінці листопада 2014 року, в нічний час, неповнолітній ОСОБА_5, діючи умисно, шляхом злому дверей, проник у дачний будинок, НОМЕР_1 садового товариства "Півці" у м. Чернігові, звідки таємно викрав металевий плуг вартістю 450 гривень, що належав ОСОБА_6, чим заподіяв матеріальну шкоду.
На початку лютого 2015 року, в нічний час ОСОБА_5, діючи умисно та повторно, шляхом пошкодження вікна, проник у дачний будинок, НОМЕР_2 масиву,1 садового товариства "Півці" у м. Чернігові, звідки таємно викрав ножівку вартістю 80 гривень, ножівку по металу вартістю 100 гривень, молоток вартістю 30 гривень, сокиру вартістю 50 гривень, які належали ОСОБА_7, чим заподіяв матеріальну шкоду на загальну суму 260 гривень.
У середині лютого 2015 року, у нічний час неповнолітній ОСОБА_5, діючи умисно та повторно, шляхом пошкодження вікна, проник у дачний будинок, НОМЕР_3 садового товариства "Півці" у м. Чернігові, звідки таємно викрав дві товстостінні металеві труби діаметром 100 мм вартістю 300 гривень кожна, дві тонкостінні металеві труби діаметром 120 мм вартістю 250 гривень кожна, які належали ОСОБА_8, чим заподіяв матеріальну шкоду на загальну суму 1100 гривень.
У березні 2015 року, у нічний час, неповнолітній ОСОБА_5, діючи умисно та повторно, шляхом пошкодження вікна, проник у дачний будинок,НОМЕР_4 садового кооперативу "Польот" у м. Чернігові по вул. Академіка Рибакова, звідки таємно викрав пічну плиту на дві конфорки вартістю 1000 гривень, двоє пічних дверей вартістю 500 гривень кожна, колосник вартістю 700 гривень, бідон алюмінієвий ємністю 40 літрів вартістю 322 грн. 82 коп., п'ятнадцять мідних труб діаметром 0,5 дюйма вартістю 400 гривень кожна, ножівку по металу вартістю 70 гривень, совок вартістю 80 гривень, кухонний ніж вартістю 60 гривень, миску емальовану вартістю 100 гривень, десять будівельних скоб вартістю 50 гривень кожна, які належали ОСОБА_9, чим заподіяв матеріальну шкоду на загальну суму 9 832 грн. 82 коп.
У середині червня 2015 року, близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_3, ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_5, діючи умисно та за попередньою змовою групою осіб, з метою примушування потерпілого ОСОБА_10 до виконання цивільно-правових зобов'язань, повернення грошового боргу в сумі 50 грн., пошкодивши замикаючий пристрій на вхідних дверях, проникли у будинок, АДРЕСА_3, де проживали ОСОБА_10 та його мати ОСОБА_11 При цьому, ОСОБА_3, погрожуючи застосуванням до потерпілого ОСОБА_10 кухонного ножа, якого тримав у руці, висловив вимогу останньому про негайне повернення грошей у сумі 50 грн., які він передав йому близького години назад для придбання спиртного, а ОСОБА_12 в цей час утримував рукою ОСОБА_11 Сприйнявши реальність погрози застосування ножа і насильства щодо ОСОБА_10, його бабуся ОСОБА_13 повернула 50 грн.
ОСОБА_5, в ході спільного з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 примушування потерпілого ОСОБА_10 до виконання цивільно-правових зобов'язань шляхом повернення грошового боргу в сумі 50 грн., діючи поза межами домовленості між учасниками цих злочинних дій, відкрито заволодів належним ОСОБА_10 мобільним телефоном "GSmart F180" вартістю 258 грн. 83 коп.
29 червня 2015 року близько 23 год. 00 хв. неповнолітній ОСОБА_5, діючи умисно та повторно, перебуваючи на зупинці громадського транспорту "Востришева" по вул. Ворошилова (нині вул. Олександрівська) у м. Чернігові, відкрито викрав мобільний телефон марки "Нокіа-1280" вартістю 197 грн. 16 коп., що належав ОСОБА_10 чим заподіяв матеріальну шкоду на вказану суму.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник АнтоненкоЛ.А., посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_4, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги мотивує тим, що обвинувальний вирок ґрунтується на припущеннях та доказах, що безпосередньо не досліджувались. Стверджує, що апеляційний суд, зазначені порушення залишив поза увагою, доводів апеляції не перевірив, постановивши рішення з порушенням вимог ст. 419 КПК.
Засуджений ОСОБА_3 ставить питання про зміну судових рішень в частині зарахування у строк покарання строку попереднього ув'язнення на підставі ч. 5 ст. 72 КК.
Позиції інших учасників судового провадження
У запереченнях поданих на касаційну скаргу захисника Антоненко Л.А. та касаційну скаргу засудженого ОСОБА_3 прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої та апеляційної інстанцій, стверджує про безпідставність доводів, вважає судові рішення законними та обґрунтованими.
В судовому засіданні захисник Антоненко Л.А. підтримала свою касаційну скаргу, а захисник Басенко О.О. просив розглянути касаційній скарги на розсуд суду.
Прокурор підтримала доводи, викладені у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_3, та заперечила проти касаційної скарги захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката АнтоненкоЛ.А.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_4 у примушуванні до виконання цивільно-правових зобов'язань, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 355 КК судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності із дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що у вироку відповідно до ст. 374 КПК наведено докладні мотиви. Оцінка доказів відповідно до вимог ст. 94 КПК є виключною компетенцією суду, що постановив вирок.
Матеріали провадження свідчать, що суд апеляційної інстанцій ретельно перевіряв доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі. Зазначені в судовому рішенні мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів знаходить обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
Мотивуючи висновок про винуватість засудженого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, суд першої інстанції обґрунтовано послався на показання потерпілого ОСОБА_10, який не підтвердив, що отримав від ОСОБА_3 кошти для придбання алкоголю, проте цього не зробив, а пішов додому, свідка ОСОБА_13, яка пояснила, що на наполегливу вимогу повернула заборговані внуком кошти, особам, що погрожували її внуку та доньці, які в подальшому виявилися ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, протоколами прийняття зави про злочин, проведення слідчого експерименту, огляду місця події та іншими документами.
У процесі вивчення матеріалів кримінального провадження не було виявлено порушень вимог кримінального процесуального закону під час збирання й закріплення цих доказів, які б викликали сумніви в їх достовірності. Всі докази, покладені судом в основу обвинувачення, відповідають вимогам закону щодо їх допустимості, достовірності й достатності.
Таким чином, сукупність наведених у вироку доказів переконливо свідчить про те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 355 КК. Вирок суду першої інстанції достатньо умотивований та відповідає вимогам ст. 374 КПК.
Апеляційний суд, належним чином перевіривши доводи апеляційних скарг сторони захисту, визнав обґрунтованим висновок місцевого суду про доведеність винуватості засуджених у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та правильність його правової кваліфікації. На усі доводи апеляцій, які аналогічні доводам касаційної скарги захисника Антоненко Л.А., надані обґрунтовані відповіді. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Разом із тим, відповідно до правової позиції, сформованої у постанові Великої Палати Верховного Суду № 13-31кс18 щодо порядку зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання, який полягає в тому, що якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII (2046-19) , то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону № 838-VIII (838-19) . В такому разі Закон № 838-VIII (838-19) має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII (2046-19) є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII (2046-19) як такого, що "іншим чином погіршує становище особи", відповідно до ч. 2 ст. 5 КК не допускається.
З огляду на викладене доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_3 є слушними, та судові рішення щодо ОСОБА_3 та, в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 433 КПК, щодо ОСОБА_4 в частині зарахування строку тримання під вартою у строк відбування покарання підлягають зміні.
Керуючись статтями 433, 434, 436 - 438, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфа 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника Антоненко Л.А. залишити без задоволення.
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_3 задовольнити.
Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 листопада 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 19 березня 2018 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_3 змінити.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК (у редакції Закону № 838-VIII (838-19) ) зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 24 листопада 2016 року по 19 березня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК (у редакції Закону № 838-VIII (838-19) ) зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 26 жовтня 2016 року по 19 березня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
С.О. Стороженко С.С. Голубицький Н.С. Стефанів