822/3866/13-а Про визнання протиправними дії МВ УМВС України, що виразилися у ненаданні інформації на запити, зобов'язання МВ УМВС України в області надати запитувану інформацію - 27.04.2016 Прийняття

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного підприємства (далі - ПП) "Банкір" до Хмельницького міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ (далі - МВ УМВС) України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання надати інформацію, за касаційною скаргою ПП "Банкір" на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року, -

У жовтні 2013 року власник ПП "Банкір" Хабаль М.Й. звернувся в суд з вказаним позовом.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 7 листопада 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області, що виразилися у ненаданні інформації на запити від 10 серпня 2013 року № 000202, від 4 вересня 2013 року № 000218, від 19 вересня 2013 року № 000243. Зобов'язано Хмельницький МВ УМВС України в Хмельницькій області надати наступну інформацію:

1) чи затверджувалась форма, зміст штампу про реєстрацію документа, як вхідної кореспонденції, слідчого відділу Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області;

2) у випадку, якщо затверджувалась форма, зміст штампу про реєстрацію документа, як вхідної кореспонденції, слідчого відділу Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області, - повідомити ПП "Банкір" про наступне:

- дату та номер наказу, яким затверджено форма, зміст штампу про реєстрацію документа, як вхідної кореспонденції, слідчого відділу Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області;

- найменування суб'єкта господарювання, який виготовив штамп про реєстрацію документа, як вхідної кореспонденції, слідчого відділу Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області, відповідно до затвердженої форми та змісту штампу;

- дату виготовлення штампу про реєстрацію документа, як вхідної кореспонденції, слідчого відділу Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області, відповідно до затвердженої форми та змісту;

- причини того, що штамп про реєстрацію документа, як вхідної кореспонденції, слідчого відділу Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області "підсів".

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 7 листопада 2013 року, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ПП "Банкір" відмовлено повністю.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач розглянув клопотання та надав позивачеві відповідь в порядку Закону України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII (2657-12) і Закону України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (393/96-ВР) , направивши позивачеві відтиск штампу і копію витягу з Журналу обліку печаток та штампів. Апеляційний суд виходив з того, що на Хмельницький МВ УМВС України в Хмельницькій області законодавством не покладено обов'язок затверджувати форму та зміст штампу про реєстрацію документів, дійшовши висновку, що іншу інформацію, яку вимагав позивач у своїх запитах, відповідач в процесі своєї діяльності не отримував і в процесі виконання своїх обов'язків не створював.

Хабаль М.Й., який одночасно є власником, директором та керівником ПП "Банкір", не погоджуючись із постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року, звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, просить таку скасувати та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 7 листопада 2013 року.

Представник Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області 4 квітня 2014 року надав заперечення на касаційну скаргу, просить таку залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи те, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, то колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга Хабаля М.Й. підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно частин 1, 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Матеріалами справи встановлено, що 10 серпня 2013 року власник ПП "Банкір" Хабаль М.Й. звернувся до начальника Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області із клопотанням, у якому вказав, що при ознайомленні з матеріалами кримінальної справи виявив нечіткий відбиток штампу про реєстрацію документа, як вхідної кореспонденції, ніби-то слідчого МВВС міста Хмельницького, а тому просив:

1) надати відомості, чи затверджувалась форма, зміст штампу;

2) якщо так, то вказати коли, яким наказом вказана форма затверджувалась, ким та коли виготовлялась;

3) надати чіткий відбиток вказаного штампу для порівняння з наявним.

Начальник Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області 19 серпня 2013 року направив позивачеві лист-відповідь № 31286/с, повідомивши, що на момент створення штампу вхідної кореспонденції слідчого відділу Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області використання штампів реєстрації вхідної кореспонденції в системі МВС передбачалось Інструкцією про організацію діловодства в системі МВС України, яка затверджена наказом МВС України від 24 листопада 2003 року № 1440. Штамп реєстрації вхідної кореспонденції слідчого відділу Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області зареєстрований в Журналі обліку печаток та штампів - форма 13, що передбачений п. 2.2.11.5 Інструкції, де зокрема містяться найменування та відбиток запитуваного штампу. При цьому позивачеві надіслано і копії аркушів Журналу обліку печаток та штампів - форма 13, на яких містяться відомості про реєстрацію штампу вхідної кореспонденції СВ ХМВ УМВС з його відбитком.

Вважаючи відповідь № 31286/с неповною та нечіткою, власник ПП "Банкір" 4 вересня 2013 року вдруге звернувся до відповідача із клопотанням, у якому просив:

1) надати відомості, чи затверджувалась форма, зміст штампу;

2) якщо так, вказати наступне:

- дату та номер наказу, яким затверджено форма, зміст штампу;

- найменування суб'єкта господарювання, який виготовив штамп, відповідно до затвердженої форми та змісту штампу;

- дату виготовлення штампу;

- причини того, що штамп "підсів".

Начальник Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області 9 вересня 2013 року направив позивачеві лист-відповідь № 33190/с, яка є ідентичною за змістом тій, що була зазначена в листі № 31286/с.

Вважаючи і таку відповідь неповною та нечіткою, власник ПП "Банкір" 19 вересня 2013 року втретє звернувся до відповідача із клопотанням, яке є аналогічним попередньому.

У відповідь на дане клопотання, т.в.о. начальника Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області 25 вересня 2013 року направив позивачеві лист-відповідь № 34888/с, яка по своєму змісту також є ідентичною за змістом двом попереднім (№ 31286/с та № 33190/с). На думку позивача, на поставлені у його клопотаннях питання відповідачем не було надано вичерпних відповідей.

Розглядаючи справу суди попередніх інстанцій виходили з того, що цей спір є справою адміністративної юрисдикції. Проте такого висновку суди дійшли передчасно, з порушенням норм процесуального законодавства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з '…' питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів '…'". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 17 КАС України (у редакції, чинній на час звернення в суд з цим позовом) юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 (v006p710-01) , кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України (1001-05) , оскільки така діяльність вказаних посадових осіб має свої особливості і не належить до управлінської сфери.

З матеріалів справи вбачається, що Хабаль М.Й. звертався до начальника Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області 10 серпня, 4 та 19 вересня 2013 року із клопотаннями, у яких зазначав, що саме при ознайомленні з матеріалами кримінальної справи він виявив у ній нечіткий відбиток штампу про реєстрацію документа, як вхідної кореспонденції, ніби-то слідчого МВВС міста Хмельницького, і саме це спонукало його звернутися в суд з адміністративним позовом.

Згідно частини 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постановлені в справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки під час розгляду справи суди попередніх інстанцій, розглядаючи дану справу в порядку адміністративного судочинства, допустили порушення норм процесуального права, зокрема: не встановили в якому статусі Хабаль М.Й. знайомився з матеріалами кримінальної справи і якої саме; належним чином не з'ясували, в порядку якого судочинства слід розглядати заявлені ним вимоги.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Банкір" - задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 7 листопада 2013 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства "Банкір" до Хмельницького міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання надати інформацію - скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.