243/9223/15-к Про умисне вбивство з корисливих мотивів, скоєне у стані алкогольного сп'яніння особою, яка раніше скоїла умисне вбивство - 04.12.2018 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_2, захисників Башкова С. В., Неминущого Г. Л. на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 25 серпня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015050510001501, за обвинуваченням

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Красний Лиман Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, судимого 21 грудня 2006 року за ч.1 ст. 122, п. "е", "і"ст. 93 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пунктами 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22 березня 2016 року визнано винуватим і засуджено ОСОБА_2 за пунктами 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією майна, що є його особистою власністю.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 25 серпня 2016 року вказаний вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишено без змін.

За вироком суду ОСОБА_2, який раніше вчинив умисне вбивство,засуджено за вчинення злочину за таких обставин.

11 червня 2015 року приблизно о 10:30 год. ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем проживання ОСОБА_5 АДРЕСА_3, з яким спільно вживали спиртні напої, з метою умисного вбивства з корисливих мотивів, скориставшись похилим віком потерпілого, правою рукою вихватив у ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 10550 грн, які той дістав зі схованки для купівлі алкогольних напоїв.

ОСОБА_5 металевою палицею, яку використовував для зручності при ходьбі, наніс ОСОБА_2 по одному удару в ліве передпліччя та в область пуповини, вимагаючи від останнього повернути йому грошові кошти. ОСОБА_2, доводячи свій умисел до кінця, вихватив у ОСОБА_5 вказану металеву палицю та наніс нею не менш ніж п'ять ударів по голові, близько двох ударів в область правої ліктьової кістки та передпліч, якими потерпілий прикривався від ударів, а також кулаком правої руки один удар зверху по голові ОСОБА_5, від якого останній впав на підлогу, не утримавшись на ногах.

ОСОБА_2, взявши на кухні дерев'яну дошку для розділки м'яса, з метою вбивства наніс нею два удари по голові ОСОБА_5, який сидів на дивані, після чого той перестав подавати ознаки життя, а ОСОБА_2 з місця вчинення злочину втік, заволодівши грошовими коштами ОСОБА_5 в сумі 10550 грн.

У результаті отриманих ОСОБА_5 тілесних ушкоджень наступила смерть останнього.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 стверджує про незаконність його засудження, просить судові рішення скасувати та закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України. На обґрунтування своїх вимог зазначає про недопустимість доказів, якими суд обґрунтовував доведеність його винуватості у вчиненні злочину, порушення судом порядку безпосередності дослідження доказів і права на захист при здійсненні досудового розслідування. Наголошує на формальності розгляду провадження судом апеляційної інстанції, який залишив поза увагою клопотання про дослідження обставин, встановлених під час судового провадження, в зв'язку з тим, що вони досліджувалися неповністю та з порушенням. Вказує, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки не містить мотивованих відповідей на доводи апеляційних скарг сторони захисту.

У касаційній скарзі захисник НеминущійГ.Л., наводячи вимоги і доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_2, додатково посилається на неналежність як доказів винуватості останнього у вчиненні злочину: протоколу слідчого експерименту, висновків судово-медичних експертиз, акту комплексної психолого-психіатричної експертизи №425 від 15 липня 2015 року, речових доказів. Вказує, що не перевіривши доводи, наведені в апеляційних скаргах, і не зазначивши мотивів, які їх спростовують, апеляційний суд істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, оскільки це перешкодило постановленню законного та обґрунтованого судового рішення.

У касаційній скарзі захисник Башков С. В. зазначає вимогу про скасування судових рішень щодо ОСОБА_2 і призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Указує, що в провадженні відсутній протокол затримання ОСОБА_2, останнього було повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину та розпочато допит як підозрюваного без участі захисника та надання можливості для конфіденційного спілкування. Посилається на те, що при здійсненні досудового розслідування було штучно створено докази, ОСОБА_2 обмовив себе внаслідок застосування фізичного насильства, а на час вчинення злочину він не перебував у м. Слов'янську Донецької області, оскільки знаходився в м. Лисичанську Луганської області. Стверджує, що місцевий суд безпідставно не визнав докази недопустимими: протоколи додаткового огляду місця події від 19 червня 2015 року, слідчого експерименту за участю ОСОБА_2, оглядів місця події під час яких було вилучено у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 гроші, речові докази - гроші. Доводить, що суд повинен був врахувати показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які підтверджуються даними, наданими мобільним оператором МТС про перебування ОСОБА_2 у момент вбивства у м. Лисичанську Луганської області. Посилається на формальність розгляду провадження судом апеляційної інстанції, який не перевіряв твердження сторони захисту.

Позиції інших учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_2 і його захисник Башков С. В. підтримали подані касаційні скарги та просили скасувати судові рішення, закрити провадження щодо ОСОБА_2 у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості і вичерпанні можливості їх отримати.

Прокурор Парусов А. М. заперечував проти задоволення касаційних скарг.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи сторін кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 433 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у тій частині, в якій вони були оскаржені.

Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК (4651-17) України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Одночасно ст. 419 КПК України містить вимоги до ухвали апеляційного суду, в якій має бути зазначено: імена учасників судового провадження, короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції, узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу і узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження, встановлені судом першої інстанції обставини, встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись із ухваленим вироком місцевого суду щодо ОСОБА_2, обвинувачений, його захисник Башков С. В. і прокурор подали апеляційні скарги.

Прокурор стверджував про порушення кримінального процесуального законодавства, пов'язаного з неповним дослідженням даних про особу ОСОБА_2, що відповідно потягло неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та м'якість призначеного останньому покарання.

Захисник Башков С. В. апеляційній скарзі, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, надавав свою детальну оцінку доказам, наявним у матеріалах провадження, та стверджував про незаконність засудження ОСОБА_2 за пунктами 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, висуваючи вимогу про скасування вироку Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22 березня 2016 року і ухвалення нового виправдувального вироку.

Обвинувачений ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, навівши доводи, аналогічні доводам захисника, щодо незаконності свого засудження також, окрім іншого, просив про скасування вироку місцевого суду та ухвалення виправдувального вироку.

За цими апеляційними скаргами було відкрито провадження, їх копії були розіслані учасникам судового розгляду, а в подальшому після закінчення підготовки розгляду провадження справа щодо ОСОБА_2 була призначена до розгляду.

До початку апеляційного розгляду ОСОБА_2 подано два доповнення до апеляційної скарги, які містили в собі додаткові доводи незаконності вироку.

Проте, ці доповнення учасникам судового розгляду не вручались і на доводи відповіді не надавалися.

Також суд апеляційної інстанції, порушуючи право сторони захисту на змагальність сторін, не вирішив клопотання ОСОБА_2, викладене в апеляційній скарзі, про дослідження доказів.

При цьому, розглядаючи апеляційні скарги та залишаючи їх без задоволення, апеляційний суд усупереч вимогам статей 370, 419 КПК України з посиланням на докази належним чином не зазначив мотивовані підстави, з яких апеляційні скарги визнано необґрунтованими.

Так, ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки належним чином не перевірено твердження сторони захисту про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому із посиланням на конкретні докази, наявні в матеріалах провадження, та на положення закону, якими суд керувався, не спростовано доводи, наведені в апеляційних скаргах сторони захисту, про відсутність протоколу затримання ОСОБА_2; повідомлення його про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, допит як підозрюваного без участі захисника та надання можливості для конфіденційного спілкування; застосування до ОСОБА_2 фізичного насильства працівниками правоохоронних органів внаслідок чого він обмовив себе; проведення слідчого експерименту при перебуванні обвинуваченого у хворобливому стані; неправильного встановлення часу смерті ОСОБА_5; недопустимості як доказів протоколів додаткового огляду місця події від 19 червня 2015 року під час якого було виявлено та вилучено дошку для розділки м'яса, оглядів місця події під час яких було вилучено у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 гроші та відповідно похідних від них доказів; суперечності даних протоколу слідчого експерименту та показань свідка ОСОБА_10; порушенні місцевим судом порядку безпосередності дослідження доказів.

Також сторона захисту в апеляційних скаргах наголошувана на тому, що місцевим судом належно не перевірено доводи ОСОБА_2 на свій захист, наявності доказів, що можуть свідчити, що вбивство ОСОБА_5 вчинено іншою особою, відсутності на одягу ОСОБА_2 слідів злочину, та інше.

Проте, ці та інші твердження сторони захисту, наведені в апеляційних скаргах із доповненнями до неї, судом апеляційної інстанції не були перевірені і спростовані не були.

Вказані порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені апеляційним судом є істотними, оскільки перешкодили постановити законне та обґрунтоване судове рішення.

З огляду на викладене, касаційні скарги підлягають задоволенню частково, ухвала суду апеляційної інстанції скасуванню з призначенням нового розгляду провадження в цьому суді.

При новому апеляційному розгляді суду належить перевірити доводи апеляційних скарг із доповненнями, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, а також з урахуванням усіх обставин постановити законне й обґрунтоване рішення, виклавши його у процесуальному документі згідно з вимогами закону.

Беручи до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини у справі (зокрема рішення "Едуард Шабалін проти Росії" від 16 жовтня 2014 року) про неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення та у контексті даного кримінального провадження, не вирішуючи наперед питання про винуватість чи невинуватість ОСОБА_2, з метою попередження ризику його переховування від суду, оскільки він не може не усвідомлювати імовірність повторного визнання його вини за висунутим йому обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого пунктами 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, ураховуючи особливості касаційного розгляду, передбачені главою 32 КПК України (4651-17) , та обмежені можливості щодо повноцінного розгляду і вирішення цього питання в межах процедури касаційного перегляду, Верховний Суд вважає за необхідне залишити ОСОБА_2 під вартою на строк, мінімально необхідний для вирішення вказаного питання судом апеляційної інстанції, який у будь-якому разі не може перевищувати 60 днів.