235/7297/16-к Про умисне, незаконне, без передбаченого законом дозволу придбання боєприпасів з метою подальшого їх збуту - 08.11.2018 Прийняття

розглянув касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Апеляційного суду Донецької області від 04 липня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050410002785, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Ясинуватої Донецької області, жителя АДРЕСА_1,

за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 березня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено на нього обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК.

Апеляційний суд Донецької області вирок суду першої інстанції в частині призначеного засудженому покарання скасував та 04 липня 2017року ухвалив новий вирок, за яким призначив ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 263 КК із застосуванням ст. 69 КК у виді обмеження волі на строк 2 роки. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишений без змін.

ОСОБА_1 засуджений за те, що він у другій декаді вересня 2016 року у лісопосадці в районі заправки "Паралель", розташованої на вул. Захисників України, 2-А в м. Покровську Донецької області, знайшов та привласнив металевий ящик із військовими патронами в кількості 700 шт., тим самим умисно, незаконно, без передбаченого законом дозволу придбав боєприпаси з метою подальшого збуту та переніс углиб лісопосадки, де став зберігати.

14 листопада 2016 року ОСОБА_1 забрав у лісопосадці вказаний ящик з патронами, який став незаконно переносити при собі в синтетичному мішку, однак був зупинений працівниками поліції на перетині вулиць Захисників України і Прокоф'єва в м. Покровську Донецької області. У ході огляду особистих речей під час складання адміністративного протоколу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КУпАП, у засудженого був виявлений і вилучений вказаний ящик із патронами в кількості 700 шт., які є проміжними патронами, штатними боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62х39 мм (до автоматів і кулеметів конструкції Калашникова АК, АКМ, РПК), які придатні до стрільби.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування вироку апеляційного суду відносно ОСОБА_1 з підстав неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого внаслідок м'якості. Вважає, що апеляційний суд при призначенні засудженому покарання не урахував конкретних обставин кримінального провадження, внаслідок чого безпідставно застосував ст. 69 КК, а також належним чином не обґрунтував в ухвалі свого рішення.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу.

Мотиви Суду

Згідно з положеннями ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ) судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до вимог ст. 65 КК суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання. Згідно з ч. 2 ст. 50 цього Кодексу покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Положеннями ст. 69 КК передбачено, що за наявності кількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 263 КК не оспорюються у касаційній скарзі засудженого.

Доводи прокурора про неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, а саме безпідставне застосування ст. 69 КК, що потягло призначення несправедливого покарання внаслідок м'якості, є слушними.

За матеріалами кримінального провадження Верховним Судом установлено, що вирок суду першої інстанції, за яким ОСОБА_1 було засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки та звільнено від відбування покарання з випробуванням, був оскарженийпрокурором в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність, що, на його думку, призвело до призначення засудженому невиправдано м'якого покарання. При цьому прокурор вказував на необґрунтоване застосування судом положень ст. 75 КК.

Частково задовольняючи апеляційну скаргу прокурора, суд апеляційної інстанції скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання та ухвалив новий вирок, за яким призначив ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 263 КК із застосуванням ст. 69 КК у виді обмеження волі на строк 2 роки, тобто перейшов до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті.

Призначаючи засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК, суд апеляційної інстанції урахував щире каяття у вчиненому і молодий вік засудженого.

Водночас апеляційний суд залишив поза увагою, що вік ОСОБА_1 не є обставиною, яка пом'якшує його покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а належить до даних про особу засудженого.

Таким чином, рішення апеляційного суду про можливість обрання засудженому іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 263 КК, за наявності єдиної обставини, яка пом'якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, є немотивованим і суперечить положенням ст. 69 КК.

Враховуючи вчинення ОСОБА_1 тяжкого злочину, що становить підвищену суспільну небезпеку, беручи до уваги конкретні обставини кримінального правопорушення - придбання засудженим значної кількості бойових припасів із метою збуту, особу винного, який не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, колегія суддів вважає, що призначення більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті закону, за яким його засуджено, не сприятиме виправленню ОСОБА_1 та попередженню вчинення ним нових злочинів, а отже не відповідатиме вимогам статей 50, 65 КК.

За таких обставин касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, вирок суду апеляційної інстанції - скасуванню, а кримінальне провадження - призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції, під час якого слід урахувати наведене в цій постанові, належно оцінити дані про особу винного, обставини, які впливають на покарання, та ухвалити законне, обґрунтоване й умотивоване рішення.

За умови підтвердження обвинувачення, висунутого ОСОБА_1, у тому ж обсязі, за наявності тих самих даних про його особу та обставин, які пом'якшують покарання, призначення засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК слід вважати неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, таким що тягне невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого внаслідок м'якості.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, пунктами 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК (4651-17) та 3 Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , Верховний Суд

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції,задовольнити.

Вирок Апеляційного суду Донецької області від 04 липня 2017 року відносно ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.