677/718/16-к Про скоєння двома особами хуліганських дій та умисне заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень - 18.10.2018 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами захисника Хомяка О.М., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_4, та захисника Киричука С.В., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, на вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11 січня 2017 року та вирок Апеляційного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2017 року щодо

ІНФОРМАЦІЯ_1

уродженця с.Росолівці Красилівського району

Хмельницької області, який мешкає за адресою:

Хмельницької області,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України;

ІНФОРМАЦІЯ_2

уродженця с.Росолівці Красилівського району

Хмельницької області, який мешкає за адресою:

с. Манівці Красилівського району

Хмельницької області,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11 січня 2017 року засуджено:

- ОСОБА_1: за ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

за ч. 2 ст. 296 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці;

- ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 296 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців;

за ч. 2 ст. 121 КК України - виправдано.

Вироком Апеляційного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2017 року вирок місцевого суду в частині виправдання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 121 КК України, перекваліфікації дій ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 121 на ч. 1 ст. 121 КК України і призначення покарання скасовано, ухвалено новий, яким:

ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

за ч. 2 ст. 296 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;

ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;

за ч. 2 ст. 296 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_4 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

За вироком апеляційного суду ОСОБА_1 і ОСОБА_4 визнано винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.

Так, 17 січня 2016 року близько 00.05 ОСОБА_1, перебуваючи біля бару-магазину на вул. Центральна, 71, у с. Росолівці Красилівського району Хмельницької області, після словесного конфлікту, знаходячись в громадському місці, в присутності сторонніх осіб, діючи з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі, виявляючи особливу зухвалість, безпричинно наніс один удар кулаком в обличчя ОСОБА_5 у відповідь, на що останній схопив ОСОБА_1 за руки та намагався відштовхнути від себе, внаслідок чого обоє впали на землю. Після того як вони підвелися на ноги, ОСОБА_6 розборонив їх та відвів ОСОБА_5 подалі.

ОСОБА_4, дізнавшись про конфлікт свого племінника ОСОБА_1 з ОСОБА_5, безпричинно, з хуліганських мотивів, ображаючи нецензурними словами та погрожуючи фізичною розправою, підбіг до потерпілого та наніс два удари кулаком в обличчя та голову останнього, заподіявши йому тілесних ушкоджень.

Вказані хуліганські дії ОСОБА_4 були припинені ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які відвели ОСОБА_5 до приміщення магазину-бару, де останній присів за один із столиків та витирав кров з обличчя.

ОСОБА_4, продовжуючи свої хуліганські дії, забіг до даного приміщення та в присутності сторонніх осіб, діючи з хуліганських спонукань, у громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі, виявляючи особливу зухвалість, наблизився до ОСОБА_5 і повторно, безпричинно наніс йому кулаками ще не менше двох ударів в голову та обличчя, спричинивши йому тілесних ушкоджень.

Під час побиття ОСОБА_4 потерпілого ОСОБА_5 у приміщення бару-магазину забіг ОСОБА_1 і, продовжуючи свої хуліганські дії, приєднався до ОСОБА_4, та також повторно, безпричинно, умисно наніс один удар правим коліном в голову ОСОБА_5, який стояв в напівзігнутому положенні, а ОСОБА_1 умисно наніс ще один удар правою ногою потерпілому в обличчя, завдавши останньому тілесних ушкоджень.

Хуліганські дії ОСОБА_1 і ОСОБА_4 були припинені після того, як ОСОБА_5 втратив свідомість від отриманих тілесних ушкоджень.

Внаслідок вчинення ОСОБА_1 і ОСОБА_4 хуліганських дій потерпілому ОСОБА_5 спричинено тяжких тілесних ушкоджень.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Хомяк О.М., не погоджуючись із ухваленими щодо ОСОБА_4 судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги захисник мотивує тим, що:

- висновки суду ґрунтуються на суперечливих показаннях свідків, яким не надана належна правова оцінка, та висновку медичної експертизи, яка проводилась лише за медичною документацією;

- дії ОСОБА_4 кваліфіковано неправильно;

- суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив і не врахував викладених в апеляційних скаргах доводів, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам статті 420 КПК України.

У касаційній скарзі захисник Киричук С.В., не погоджуючись із ухваленим щодо ОСОБА_1 рішенням суду апеляційної інстанції через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого, просить їх змінити, звільнивши ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд апеляційної інстанції при призначенні покарання не взяв до уваги усіх пом'якшуючих обставин, зокрема того, що ОСОБА_1 щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має молоду дружину, яка навчається на денній формі в іншій області, та малолітню дитину, а також позицію потерпілого, який просив суворо не карати та не позбавляти його волі. При цьому захисник зазначає, що потерпілий ОСОБА_5 повністю одужав після заподіяним травм, не скаржився на стан здоров'я та є повністю працездатним.

Позиції учасників судового провадження

Захисник Хомяк О.М. підтримав свою скаргу та скаргу захисника КиричукаС.В., просив її задовольнити.

Захисник КиричукС.В. підтримав свою скаргу та скаргу захисника ХомякаО.М., просив її задовольнити.

Засуджений підтримав подані захисниками скарги, просив їх задовольнити.

Прокурор заперечив проти задоволення касаційних скарг захисників.

Потерпілий до суду касаційної інстанції надіслав заяву, в якій заявляє про відсутність матеріальних і моральних претензій до засуджених та просить застосувати до ОСОБА_1 і ОСОБА_4 положення ст. 75 КК України.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 438 КПК України невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, про що порушує питання захисник ХомякО.М., перегляду в касаційному порядку не підлягає, а отже, при касаційному розгляді кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом.

Згідно з положеннями ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв'язку.

При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_4, ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України, та правильність кваліфікації їх дій за даними нормами кримінального закону судом апеляційної інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, про що у судових рішеннях наведено докладні мотиви.

Той факт, що засуджені, групою осіб, грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, при цьому умисно спричинили потерпілому ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, підтверджується показаннями потерпілого, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, даними, що містяться у протоколах пред'явлення особи для впізнання, висновках експертиз.

На думку колегії суддів, висновки суду апеляційної інстанції щодо оцінки доказів винуватості ОСОБА_4, ОСОБА_1 саме у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України, належним чином обґрунтовані та вмотивовані.

Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження не встановлено, та судом правильно вирішено питання про їх належність та допустимість.

Крім того, доводи захисників щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, аналогічні наведеним у касаційних скаргах, були ретельно перевірені судом апеляційної інстанції, який, розглядаючи їх апеляційні скарги на вирок суду першої інстанції, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими.

Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_4, ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, застосувавши при цьому положення ч. 1 ст. 69 КК України, суд апеляційної інстанції, як убачається з вироку, врахував ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, наявність обставин, що пом'якшують покарання, зокрема, щирого каяття, добровільного відшкодування завданих збитків потерпілому, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також дані про їх особи.

Суд із таким рішенням погоджується, вважаючи його достатньо мотивованим.

Водночас, Суд за наслідками касаційного розгляду дійшов висновку про можливість пом'якшення призначеного ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 121 КК України покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, та визначення в порядку ч. 1 ст. 70 КК України остаточного покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, врахувавши те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вперше притягуються до кримінальної відповідальності, ОСОБА_1 має неповнолітню дитину, повністю визнав вину, ОСОБА_4 має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, потерпілий ОСОБА_5 просив касаційний суд не застосовувати до засуджених реального позбавлення волі, не маючи до них моральних та матеріальних претензій.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційні скарги захисника Хомяка О.М. та захисника КиричукаС.В. задовольнити частково.

Вирок Апеляційного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2017 рокущодо ОСОБА_4 та ОСОБА_1 змінити.

Пом'якшити призначене покарання:

ОСОБА_1 - за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - до 3 років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 296 КК України - вважати засудженим до 2 років позбавлення волі;

на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

ОСОБА_4 - за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 296 КК України - вважати засудженим до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.