759/8955/16-к Про відмову поновити строк апеляційного оскарження судового рішення та повернення апеляційної скарги скаржнику - 04.10.2018 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 12 жовтня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015230000000055, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця смт Біловодська Луганської області, проживаючого у АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27,

ч. 1 ст. 212 КК України.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 29 липня

2016 року ОСОБА_2 засуджено до покарання за:

- ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України у виді штрафу в розмірі 3 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 59 500 грн;

- ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 212 КК України у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу в розмірі 3 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 59 500 грн.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_3, ОСОБА_4 вирок щодо яких не оскаржується.

25 вересня 2017 року засудженим ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження зазначеного вище вироку, який вважає пропущений з поважних причин.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 жовтня 2017 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 29 липня 2016 року повернуто особі, яка її подала та відмовлено у поновленні строку апеляційного оскарження вказаного вироку.

Як указано в ухвалі, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційну скаргу

засудженого ОСОБА_2 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 29 липня 2016 року необхідно повернути засудженому, оскільки вона подана після закінчення строку встановленого нормами ст. 395 КПК України, і підстав для поновлення цього строку немає.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувану ухвалу і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції. Стверджує, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою зазначені у скарзі поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, і всупереч приписам п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України прийняв незаконне рішення про відмову у поновленні строку апеляційного оскарження судового рішення та повернув апеляційну скаргу.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу

не подавались.

У судовому засіданні захисник підтримав подану скаргу засудженого, прокурор заперечував проти її задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального

й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

При перевірці матеріалів провадження касаційним судом встановлено, що доводи засудженого про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду є безпідставними.

Апеляційна скарга на вирок, ухвалений судом першої інстанції, згідно з вимогами

ч. 1 ст. 395 КПК України подається протягом тридцяти днів із дня його оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, в цей же строк із моменту вручення їй копії судового рішення.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, зокрема апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження та суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Зазначених вимог закону апеляційний суд дотримався.

Відмовляючи у поновленні строку апеляційного оскарження судового рішення та повертаючи апеляційну скаргу, суд належним чином проаналізував зазначені у скарзі доводи про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та надав цим обставинам належної оцінки у їх сукупності.

Висновки суду апеляційної інстанції, на думку колегії суддів, ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону та матеріалах провадження.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, вирок Святошинського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було ухвалено 29 липня 2016 року, проте апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження зазначеного вироку засудженим ОСОБА_2 було подано 25 вересня 2017 року, тобто із значним пропуском встановленого законом строку на його оскарження.

Також з матеріалів кримінального провадження вбачається, що в судовому засіданні 29 липня 2016 року засуджені були присутні та в той же день отримали копію вироку.

Стосовно доводів, на які посилається засуджений, як на поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження вироку місцевого суду, а саме: те, що ним була надана письмова згода про нерозголошення даних досудового розслідування кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та він не міг оскаржити вирок до завершення в зазначеному кримінальному провадженні досудового розслідування, інформацію про завершення якого він отримав у вересні 2017 року, то апеляційним судом обґрунтовано визнано не поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження зазначеного вироку, оскільки надана ОСОБА_2 згода на нерозголошення даних досудового розслідування не стосувалась відомостей у кримінальному провадженні щодо нього і ніяким чином не перешкоджала у реалізації наданих йому прав, зокрема у реалізації права на оскарження ухваленого судом рішення.

Разом з цим як зазначив засуджений у суді апеляційної інстанції, реалізація негласних слідчих (розшукових) дій та затримання учасників відповідної злочинної групи Національним антикорупційним бюро України в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відбулась

28 липня 2016 року, тобто напередодні судового засідання в Святошинському районному суді м. Києва у кримінальному провадженні щодо нього з ухваленням вироку 29 липня 2016 року. Отже ніяких перешкод для оскарження вироку суду у встановлений законом строк не було.

За таких обставин, рішення суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги засудженого відповідно до положень п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги засудженого.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для зміни чи скасування ухвали апеляційного суду,

не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441 КПК України, Суд

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 12 жовтня 2017 року про повернення засудженому ОСОБА_2 його апеляційної скарги та про відмову у поновленні строку апеляційного оскарження вироку Святошинського районного суду м. Києва від 29 липня 2016 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 - без задоволення.