Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Петбар" (далі - Товариство) на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року у справі № 804/2986/15 за адміністративним позовом Товариства до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ), про визнання дій протиправними та зобов'язання винити дії,-

У лютому 2015 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дії ДПІ щодо коригування показників податкової звітності Товариства за вересень, жовтень, листопад 2014 року, яке відбулося за наслідками акту перевірки № 115/26-55-22-03/32159984 від 6.02.2015; зобов'язання ДПІ відновити показники податкової звітності Товариства за зазначений період та зобов'язання відобразити в інформаційній системі "Податковий блок" підсистеми "Податковий Аудит", суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які Товариство включило до податкових декларацій з податку на додану вартість.

На обґрунтування позову зазначило, що у податкового органу були відсутні підстави для коригування показників податкової звітності в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

4 березня 2015 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позов задоволено.

Дії ДПІ щодо коригування показників податкової звітності Товариства за вересень, жовтень, листопад 2014 року, яке відбулося за наслідками акту перевірки № 115/26-55-22-03/32159984 від 6.02.2015 визнані протиправними; зобов'язано ДПІ відновити показники податкової звітності Товариства за зазначений період, відобразити в інформаційній системі "Податковий блок" підсистеми "Податковий Аудит", суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які Товариство включило до податкових декларацій з податку на додану вартість.

Задовольняючи позов, суд зазначив, що самостійна зміна ДПІ в електронних базах даних показників податкового кредиту та податкових зобов'язань Товариства на підставі акту без прийняття податкового повідомлення-рішення, без зміни цих показників самим Товариством шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси Товариства, оскільки платник податків має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам бази даних податкової звітності.

26 травня 2015 року постаново Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 березня 2015 року скасована, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд зазначив, що включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Товариство звернулося із касаційною скаргою про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та залишення в силі постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду, посилаючись па порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, з 21.01.2015 до 31.01.2015 ДПІ була здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства щодо дотримання ним вимог податкового законодавства при здійснені фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами покупцями за період з 1.09.2014 до 30.11.2014, за наслідками якої 6.02.2015 був складений акт перевірки № 115/26-55-22-03/32159984.

У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення вимог п. 187.1 ст. 187, п.,п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України завищені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 27 895 754 грн.

Колегія суддів вважає висновок апеляційного адміністративного суду про відмову у задоволенні позову обґрунтованим з таких підстав.

Апеляційний суд встановив, що Товариство при звернені до суду з даним адміністративним позовом зазначило, що за результатами складання акту перевірки ДПІ були внесені зміни в інформаційну базу АІС "Податковий Аудит", але жодних нарахувань або збільшення податкових зобов'язань чи зменшення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за карткою особового рахунку Товариства податковим органом не здійснювалося.

Відповідно до показників аналітичної системи "Детальна інформація по платнику ПДВ" щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" за спірні періоди була відсутня інформація для відображення.

Таким чином, матеріали адміністративної справи не містять доказів щодо коригування показників податкової звітності за наслідками складання акту перевірки № 115/26-55-22-03/32159984 від 6.02.2015.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 62.1.2 п. 62.2 ст. 62 Податкового кодексу України способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Пунктом 74.1 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що окружний суд, задовольняючи позов, не звернув уваги, що висновки, викладені в акті перевірки № 115/26-55-22-03/32159984 від 6.02.2015, є відображенням дій податкових інспекторів, які не породжують правових наслідків для платника податків, такий акт не порушує прав Товариства.

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Таким чином, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова апеляційного адміністративного суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Петбар" відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.