Постанова
Іменем України
19 червня 2018 року
м. Київ
справа № 190/1869/15-к
провадження № 51-1030км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Бруса Ю.І.,
прокурора Вергізової Л.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040550001147, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 такого, що судимості не мав,
у вчиненні злочину, передбаченого частинами 1, 2 статті 309, частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України (далі - КК),
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за: частиною 1 статті 309 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, частиною 2 статті 309 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки; частиною 1 статті 263 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі частини 1 статті 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з відбуванням у кримінально-виконавчій установі.
Ухвалено строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за таких обставин.
Влітку 2014 року ОСОБА_1 в лісопосадці поблизу с. Новомайська Дніпропетровської області знайшов пістолет та, маючи умисел на незаконне придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, ігноруючи норми, які закріплюють громадську безпеку в частині убезпечення від порушення правил обороту (користування) зброї, забрав його із собою та переніс до місця свого проживання в квартиру АДРЕСА_1, де зберігав його до вересня 2015 року. З вересня 2015 року ОСОБА_1 став зберігати пістолет в автомобілі марки ВАЗ 2106 (реєстраційний номер НОМЕР_1), а з 05 жовтня 2015 року - за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_2, тим самим незаконно придбав та зберігав вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу.
30 вересня 2015 року ОСОБА_1, ігноруючи норми, які регулюють встановлений порядок обігу психотропних речовин, без передбаченого законом дозволу, умисно, з метою придбання психотропної речовини, без мети збуту, поблизу приміщення церкви на вул. Мірошниченко в м. П'ятихатки Дніпропетровської області придбав у невідомого чоловіка 25 пластикових трубок з психотропною речовиною метамфітамін, які переніс до місця свого проживання (м. П'ятихатки Дніпропетровської області), де залишив зберігати, тим самим вчинив незаконне придбання та зберігання психотропних речовин.
30 вересня 2015 року ОСОБА_1 повторно, умисно, з метою придбання наркотичного засобу, без мети збуту в парку м. П'ятихатки знайшов пластикову ємність з особливо небезпечним наркотичним засобом - концентратом з макової соломи (опієм екстракційним), який переніс до місця свого проживання, де залишив зберігати, тим самим вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу.
06 жовтня 2015 року ОСОБА_1 взяв із вказаної квартири з собою 4 пластикові трубки з психотропною речовиною метамфетамін та пістолет, з якими направився до міського парку в м. П'ятихатки. Поблизу просп. Перемоги в період часу з 18:10 до 19:05 працівники П`ятихатського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області виявили та вилучили у ОСОБА_1: чотири пластикові трубки з кристалічною речовиною жовтого кольору масою 0,0394 г; 0,0363 г; 0,0430 г; 0,0526 г., що містить метамфітамін, віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежений, маса якого становить (відповідно): 0,0150 г; 0,0149 г; 0,0211 г; 0,0185 г; пістолет, який є вогнепальною зброєю і належить до ручної короткоствольної зброї, виготовлений шляхом переробки саморобним способом сигнального пістолета EKOL Major" калібру 9 мм Р.А.К. (заводський номер НОМЕР_2) виробництва Турції. В пістолеті видалено захисний елемент із каналу ствола, який перешкоджає здійсненню пострілів кінетичними снарядами та заглушено газовідвідний отвір є придатним для проведення пострілів.
06 жовтня 2015 року в період часу з 20:20 до 21:50 працівники П`ятихатського PB ГУМВС України в Дніпропетровській області за місцем проживання ОСОБА_1 в м. П'ятихатки виявили та вилучили 21 пластикову трубку запаяну з обох кінців зі вмістом порошку білого кольору та пластикову ємкість з речовиною чорного кольору загальним об'ємом близько 20 мм.
У 21 полімерній трубці міститься психотропна речовина метамфітамін. Вміст метамфітаміну у наданих на дослідження речовинах складає: 0,0109 г; 0,0133 г; 0,0167 г; 0,0298 г; 0,0303 г; 0,0165 г; 0,0160 г; 0,0223 г; 0,0145 г; 0,0155 г; 0,0144 г; 0,0243 г; 0,0174 г; 0,0243 г; 0,0291 г; 0,0247 г; 0,0308 г; 0,0120 г; 0,0123 г; 0,0104 г.
У пластиковій ємкості міститься концентрат з макової соломи (опію екстракційного), особливо небезпечного наркотичного засобу, масою 20,7916 г, який у перерахунку на суху речовину складає 3,4421 г.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2017 року вирок П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2016 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги, наведені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ставить вимогу про скасування вказаних судових рішень та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
Свої вимоги засуджений обґрунтовує тим, що крім його зізнання під тиском працівників міліції не було доказів того, що він знайшов наркотичний засіб, вважає, що він себе обмовив через стан здоров'я, а також стверджує, що аналогічні зізнавальні показання ним надано під тиском працівників міліції.
Крім того, вказує, що суд першої інстанції не дослідив його стан здоров'я та не застосував статті 69, 75, 76 КК, оскільки він потребує постійного проходження курсу лікування та має дві пом'якшуючі покарання обставини.
Зазначає про те, що суд апеляційної інстанції не надав можливості його захиснику ознайомитися з матеріалами кримінального провадження за його клопотанням, а також особа засудженого в суді апеляційної інстанції не встановлювалася з огляду на надані ним медичні документи.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, й перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
Мотиви Суду
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, відповідно до зміненого обвинувального акта дії ОСОБА_1 кваліфіковано як незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту (частина 1 статті 309 КК), незаконне придбання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно (частина 2 статті 309 КК), носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу (частина 1 статті 263 КК).
Так правова кваліфікація підтверджена показаннями ОСОБА_1 щодо перебігу та обставин вчинення наведених злочинів з визнанням своєї винуватості; показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які підтвердили обставини виявлення і вилучення у ОСОБА_1 речовини та пістолету; протоколами огляду місця події від 06 жовтня 2015 року, а також висновком експерта щодо вмісту таких речовин та віднесення пістолету до вогнепальної зброї.
Оскаржуючи висновки суду першої інстанції, засуджений у касаційній скарзі наводить доводи щодо кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 309 КК, одночасно не заперечуючи вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 309 та частиною 1 статті 263 КК. Разом з цим, послідовні показання засудженого та свідків, що були понятими, взаємодоповнюють наведені докази.
Суд визнає сумнівними посилання засудженого на вчинення тиску щодо нього працівниками міліції шляхом обману і шантажу для дачі ним визнавальних показань, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи, про такі обставини раніше не зазначалося і не повідомлялося, а також предметом апеляційного перегляду вони не були.
Упродовж кримінального провадження засудженому надавалася юридична допомога, зокрема здійснювався захист захисниками, що не переконує Суд в обмовленні засудженим себе під час надання показань у суді першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції не вбачає помилок у доведеності винуватості засудженого за пред'явленим органом досудового розслідування та визнаним судом обвинуваченням.
Суд вважає неспроможними і доводи засудженого про порушення в апеляційному суді його права на захист через незадоволення клопотання захисника про відкладення судового засідання для ознайомлення з матеріалами справи, у зв'язку з чим, на думку засудженого, не досліджено даних про його особу.
Зокрема, у матеріалах кримінального провадження наявна заява захисника ВіркоВ.В., у якій засвідчено повне ознайомлення 20 квітня 2017 року з матеріалами кримінального провадження та здійснення фотографування.
Крім того, апеляційне провадження відкрито 18 травня 2016 року, проте розгляд по суті апеляційних вимог відбувся 20 квітня 2017 року. Апеляційний розгляд неодноразово відкладався внаслідок подання засудженим заяв щодо незадовільного стану його здоров'я та про необхідність укладення угоди із захисником Вірко В.В. (заяви від 23 лютого та від 30 березня 2017 року).
Під час апеляційного розгляду подано довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, що здійснювався 29 листопада 2016 року, а також форму індивідуальної програми реабілітації інваліда, що видається медико-соціальними експертними комісіями, де датою заповнення значиться 29 листопада 2016 року.
Вказані обставини були з'ясовані 20 квітня 2017 року під час апеляційного розгляду, і суддя не вбачав підстав для задоволення клопотання захисника ВіркоВ.В. про перенесення апеляційного розгляду на іншу дату.
У Суду немає об'єктивних підстав вважати твердження засудженого обґрунтованими і такими, що завадили реалізації ним права на захист.
Не заслуговують на увагу і доводи засудженого про незастосування статей 69, 75 та 76 КК, оскільки стан його здоров'я та кількість пом'якшуючих покарання обставин не є визначальними при призначенні покарання, а досліджуються у їх сукупності та за якісними характеристиками.
При тому, що забезпечення медичного обслуговування засуджених встановлено у наказі від 15 серпня 2014 року №1348/5/572 Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції додатково зважив на обставини призначеного судом першої інстанції покарання, дослідив вказані медичні документи та не виявив будь-яких порушень.
Призначене засудженому покарання відповідає вимогам статті 65 КК та є виваженим і достатнім для попередження вчинення засудженим нових злочинів.
Враховуючи викладене Суд дійшов висновку, що судові рішення є законними і обґрунтованими, а касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфа 3 розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, Суд
ухвалив:
Вирок П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2017 року щодо засудженого ОСОБА_1 залишити без зміни, а його касаційну скаргу - без задоволення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ _______________________ ________________________
М.М. Лагнюк В.В. Король В.П. Огурецький