376/862/15-а Про визнання протиправною та скасування постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - 07.04.2016 Прийняття

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Позивач просив суд скасувати постанову №А-0601/1 від 06 січня 2015 року заступника директора Департаменту - начальника інспекційного управління №1 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 100 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 188-42 КУпАП.

Постановою Сквирського районного суду Київської області від 19 травня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову №А-0601/1 від 06.01.2015 року заступника директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - начальника Інспекційного управління №1 Філончук В.В. про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 (п'ять тисяч сто) грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 статті 188-42 КУпАП.

Суд першої інстанції задоволюючи позов виходив з того, що відповідачем допущено порушення норм чинного законодавства при проведенні позапланової перевірки позивача.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2015 року, постанову Сквирського районного суду Київської області від 19 травня 2015 року скасовано.

Адміністративний позов залишено без розгляду.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем подано позовну заяву поза межами строку звернення до суду.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції змінити та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заперечення від Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на адресу Вищого адміністративного суду України не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22 грудня 2014 року Департаментом видано направлення №276.14/02 для проведення позапланової перевірки.

24.12.2014 року головним державним інспектором Інспекційного відділу №1 Інспекційного управління №2 Департаменту складено: Акт про недопущення посадових осіб Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції на об'єкт будівництва; Припис № С-2412/6 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; Протокол 2-Л-А-2412/4 про адміністративне правопорушення.

06.01.2015 року за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення начальником Інспекційного управління №1 прийнято Постанову №А-0601/1 від 06.01.2015 року, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, копію зазначеної постанови позивачем отримано рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення 14.01.2015 року.

Переглядаючи рішення суду апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно до пункту 3 частини 1 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно до статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

За приписами статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Скаржник касаційну скаргу мотивував тим, що відповідачем під час проведення перевірки, так і при оформленні її результатів порушено норми чинного законодавства. Крім того, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з приводу доводів скаржника зауважує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2015 року ОСОБА_4 звертався до суду з аналогічним позовом.

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 21 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року, адміністративний позов було залишено без розгляду з підстав пропущення позивачем строку звернення до суду.

Тобто, факт подачі позовної заяви поза межами строку звернення до адміністративного суду було встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Вдруге позивач звернувся до суду в порядку адміністративного судочинства лише 21 квітня 2015 року, тобто також з пропущенням встановленого статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення строку для звернення до адміністративного суду з приводу оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Наслідком пропущення строку звернення до суду, за нормами статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, є залишення позову без розгляду.

Із матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права. Також відсутні підстави вважати, що цим судом допущені порушення норм процесуального права.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2015 року у справі №376/862/15-а - залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.