Постанова
Іменем України
14 червня 2018 року
м. Київ
справа № 753/24516/15-к
провадження № 51-3478км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Марчука О. П., Наставного В. В.,
секретаря
судового засідання Тімчинської І. О.,
за участю:
прокурора Ткачук Г. В.,
засудженого ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції ),
захисника Камінської М. П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Камінської М. П. на вирок Апеляційного суду міста Києва від 10 травня 2017 року у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100020004649, № 120151000200043191, за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого, останнього разу 08 липня 2010 року за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 12 грудня 2016 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі:
-ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на строк 2 роки;
- ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на строк 1 рік 6 місяців;
- ч. 2 ст. 185 КК України на строк 3 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки, з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 2- 4 ст. 76 КК України.
Вирішено питання цивільних позовів та долю речових доказів.
10 травня 2017 року Апеляційним судом міста Києва указаний вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 скасовано в частині призначеного йому покарання та ухвалено свій вирок, за яким ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі:
-ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на строк 2 роки;
- ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на строк 1 рік 6 місяців;
- ч. 2 ст. 185 КК України на строк 3 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.
16 травня 2015 року близько 18:20 год. ОСОБА_2, знаходячись адресою: м. Київ вул. Срібнокільська, 3, поряд із рестораном "Чилі Піца", користуючись, тим що за його діями ніхто не спостерігає, кусачками зламав ланцюг, на який був замкнений велосипед - "Dexter", вартістю 1500 грн, належний ОСОБА_4, але не довів до кінця свій умисел на таємне викрадення чужого майна повторно, оскільки будучи поміченим у вчиненні злочину, у зв'язку з чим побіг в невідомому напрямку, проте невдовзі був затриманий працівниками міліції.
05 вересня 2015 року близько 15:45 год., ОСОБА_2 за попередньою змовою з невстановленою особою, знаходячись на не охоронюваній стоянці ТЦ "Епіцентр", що розташований по пр. Григоренка, 40, в м. Києві, вважаючи, що за їх діями ніхто не спостерігає, діючи згідно з розподіленими ролями, направленими на таємне викрадення чужого майна повторно, відповідно до яких невстановлена особа спостерігала за оточуючою обстановкою з метою попередження ОСОБА_2 про небезпеку, а останній, за допомогою кусачок, перерізав велосипедний трос, яким був замкнений велосипед "Ghost 7000", вартістю 33350 грн, належний ОСОБА_5 Намагаючись викрасти вказаний велосипед, ОСОБА_2 та невстановлена особа вчинили всі дії, які вважали за необхідне для здійснення таємного викрадення майна за попередньою змовою групою осіб повторно, проте не довели до кінця свій умисел, оскільки при виїзді з стоянки були затримані.
25 квітня 2016 року близько 12:30 год. ОСОБА_2, перебуваючи в торговій залі будівельно-господарського гіпермаркету "Епіцентр", розташованого за адресою: м. Київ, пр. Григоренка, 40, повторно таємно викрав чуже майно, належне ТОВ "Епіцентр-К", вартістю 164 грн 78 коп.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Камінська М. П. стверджує про суворість призначеного ОСОБА_2 покарання. Зазначає, що при постановленні вироку апеляційним судом не було враховано, що ОСОБА_2 став на шлях виправлення, має постійне місце проживання, де характеризувався позитивно, займається веденням сільського господарства, допомагає матері, а також пом'якшуючі покарання обставини - щире каяття та молодий вік ОСОБА_2 Просить вирок Апеляційного суду міста Києва від 10 травня 2017 року змінити та пом'якшити призначене ОСОБА_2 покарання, застосувавши ст. 75 КК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник Камінська М. П. і засуджений ОСОБА_2 підтримали касаційну скаргу сторони захисту та просили її задовольнити.
Прокурор Ткачук Г. В. вважала, що касаційна скарга захисника, є необґрунтованою та просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.
Правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 185 КК України не оскаржується.
У касаційній скарзі захисник Камінська М. П. не вказує на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили Апеляційному суду міста Києва постановити законне та обґрунтоване судове рішення, яке оскаржується, і таких порушень з урахуванням результатів перевірки, проведеної судом, не встановлено.
Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_2 апеляційний суд встановив, що місцевий суд при застосуванні ст. 75 КК України не врахував тяжкість вчиненого злочину, які відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, кількість вчинених епізодів злочинної діяльності, ті обставини, що злочини вчинені через невеликий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, а ОСОБА_2 ухилявся від суду у зв'язку з чим був оголошений в розшук.
Призначаючи ОСОБА_2 покарання апеляційний суд урахував тяжкість вчинених злочинів, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочини не було доведено до кінця, конкретні обставин справи, дані про особу ОСОБА_2, який на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2001 року з діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності, формально позитивно характеризувався за місцем проживання, має постійне місце проживання, раніше неодноразово судимий, проте належних висновків для себе не зробив і на шлях виправлення не став, обставиною, що пом'якшує покарання визнано щире каяття у вчиненому, а обставиною, що обтяжує покарання - рецидив злочинів.
Призначене апеляційним судом ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами, а доводи захисника, викладені у касаційній скарзі, щодо невідповідності призначеного засудженому покарання тяжкості злочину та його особі внаслідок суворості є необґрунтованими.
У касаційній скарзі не наведено таких обставин та даних про особу ОСОБА_2, які б не були враховані при призначенні останньому покарання і свідчили про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, а тому колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для призначення покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України.
Ті обставини, що ОСОБА_2, який раніше чотири рази судимий за вчинення умисних злочинів, є особою молодого віку, займається веденням сільського господарства та допомагає матері не є достатніми підставами для пом'якшення призначеного апеляційним судом покарання.
З огляду на викладене, відсутні підстави для зміни вироку Апеляційного суду міста Києва від 10 травня 2017 року з мотивів невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та даним про особу ОСОБА_2 внаслідок суворості, як про це стверджує захисник у касаційній скарзі.
Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, п. 15 "Перехідні положення" КПК України (4651-17) (в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII), Суд
у х в а л и в:
Вирок Апеляційного суду міста Києва від 10 травня 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Камінської М.П. - без задоволення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
С у д д і:
О. П. Могильний О. П. Марчук В.В. Наставний