Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого Щепоткіної В. В.,

суддів Остапука В. І., Кишакевича Л. Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Буланова О. П.,

прокурора Кравченко Є. С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Павлової А. Ю., котра брала участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Апеляційного суду Донецької області від 23 березня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050150003422, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився, зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1, раніше судимого Артемівським міськрайонним судом Донецької області від 15 січня 2016 року за ч. 1. ст. 309 КК до покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23 січня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК.

Прийняте рішення щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він на початку вересня 2016 року перебуваючи біля струмка на вул. Нижній Маріупольській у м. Бахмуті Донецької області, діючи повторно, обірвав листя та верхівки з дикорослих кущів коноплі, незаконно придбавши особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 121, 27 г, який переніс за місцем свого проживання на АДРЕСА_1, де висушив, подрібнив та зберігав без мети збуту до 15 листопада 2016 року.

Вироком Апеляційного суду Донецької області від 23 березня 2017 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 у частині призначеного покарання скасовано. Призначено ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 309 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки. У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор Павлова А. Ю., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вказує на невідповідність вироку вимогам статей 370, 420 КПК. Вважає, що, задовольнивши апеляційну скаргу прокурора, апеляційний суд у вироку не навів належних і достатніх мотивів та підстав прийнятого рішення, не проаналізував всіх доводів прокурора, чим істотно порушив кримінальний процесуальний закон.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Кравченко Є. С. не підтримала касаційну скаргу прокурора.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 433 КПК касаційний суд переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, кваліфікація вчиненого за ч. 2 ст. 309 КК, вид та розмір призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, а також порядок його відбування засудженим у касаційній скарзі прокурор не оспорює.

Разом з тим, доводи прокурора про істотне порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону, а саме невмотивованість вироку апеляційного суду, є безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи, в апеляційному порядку вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 оскаржувався прокурором у зв'язку з необґрунтованим звільненням засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК.

Перевіривши вирок згідно з положеннями ст. 404 КПК в межах апеляційної скарги прокурора, надавши вказаним доводам відповідно оцінку, апеляційний суд дійшов висновку про неправильне застосування щодо ОСОБА_1 положень ст. 75 КК, а тому скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання та ухвалив у цій частині новий вирок, яким призначив засудженому до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

Вирок апеляційного суду містить належні й достатні мотиви та підстави прийнятого рішення і за своїм змістом відповідає вимогам ст. 420 КПК.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку апеляційного суду, не встановлено. Відсутні відповідні доводи щодо наявності таких підстав і у касаційній карзі прокурора.

За таких обставин, касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року (2147а-19) , колегія суддів

Вирок Апеляційного суду Донецької області від 23 березня 2017 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.