Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Іваненко Я.Л., Мойсюк М.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.09.2012 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013 р. у справі за її позовом до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

У березні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання протиправними та скасування рішень УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва від 25.01.2012 р. №6 та від 15.02.2012 р. №49, залишення в силі раніше прийняті, до 2012 року, рішення та розпорядження відповідача про виплату пенсії, зобов'язання при перерахунку пенсії зарахувати до страхового стажу період роботи та заробітну плату з 01.01.2000 р. по 31.12.2000 р. в ТОВ "Український діловий лізингу".

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.09.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013 р., у задоволенні позову відмовлено.

З такими рішеннями судів не погодилася позивач, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення, а справу направити для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва та з 14.03.2008 р. отримує пенсію за віком.

Підставою для нарахування позивачу розміру пенсії, зокрема, були довідки про заробітну плату від 12.03.2008 р. №12/3-08, яка видана ТОВ "Український дім лізингу" та від 25.03.2008 р. №25/3-8-2, яка видана ТОВ "Компанія "Украгроконтракт".

За результатами проведеної перевірки правильності призначення пенсії позивачу Комісією з призначення пенсій та допомоги УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва прийнято рішення від 25.01.2012 р. №6 про проведення перерахунку пенсії з дати звернення без врахування довідки №12/3-08 від 12.03.2008 р. про заробітну плату за періоди роботи в ТОВ "Український дім лізингу", довідки про заробітну плату №25/3-8-2 від 25.03.2008 р., видану ТОВ "Компанія "Украгроконтракт" та при перерахунку пенсії врахувати до страхового стажу період роботи з 01.01.2000 р. по 31.12.2000 р. і заробітну плату з 01.07.2000 р. по 31.12.2000 р. (ТОВ "Український діловий лізинг") за даними системи персоніфікованого обліку.

Після проведення перерахунку пенсії позивача розмір переплати за період з 26.02.2008 р. по 29.02.2012 р. становив 68867,80 грн.

Рішенням УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва від 15.02.2012 р. №49 вирішено утримувати 20% від пенсії позивача щомісяця до повного погашення переплати.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що пенсія позивачу призначена на підставі недостовірних довідок, а тому відповідачем правомірно прийнято рішення про перерахунок пенсії та стягнення надміру сплаченої суми пенсії відповідно до частини 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .

З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що суми пенсій були надміру виплачені позивачу внаслідок подання недостовірних даних, а тому суди дійшли обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.09.2012 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013 р. у даній справі - без змін.

ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .