Верховний Суд
Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
23 березня 2018 року
м. Київ
Провадження № 51-4887ск18
|
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т. В.,
суддів: Мазура М. В., Яковлєвої С. В.,
розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора області Вороніна О. В. на вирок Апеляційного суду Чернівецької області від 18 грудня 2017 року стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
в с т а н о в и в:
статтею 427 КПК визначено вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга.
Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що прокурором
не дотримано положень пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК, оскільки не наведено правового обґрунтування заявлених вимог щодо необхідності скасування вироку апеляційного суду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу, а заявлені вимоги містять суттєві суперечності.
Вказуючи про необхідність скасування вироку апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції через невідповідність призначеного ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особам засуджених внаслідок м'якості, прокурор у касаційній скарзі не зазначає: у чому полягає явна несправедливість покарання, призначеного апеляційним судом ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 187, 69 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців із конфіскацією майна та ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 187, ст. 69, ч. 4 ст. 70 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки
6 місяців, з конфіскацією майна; чому таке покарання є недостатнім для кари та виправлення засуджених і запобігання вчиненню нових злочинів,відповідно до положень статей 370, 414, 420 КПК і статей 50, 65 КК у їх взаємозв'язку. Натомість він вказує на безпідставність урахування апеляційним судом при призначенні покарання засудженим пом'якшуючих їх вину обставин (щирого каяття та сприяння розкриттю злочину), які слугували підставами застосування ст. 69 КК, тобто фактично заперечує правильність застосування цих положень. У той же час, в апеляційній скарзі прокурора
не порушувалося питання про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема, про неправильне застосування ст. 69 КК,
а тому вимоги касаційної скарги прокурора суперечать положенням статей 404, 439 КПК.
Суд касаційної інстанції є судом права, відповідно до положень ст. 433 КПК переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній згаданого обґрунтування та наявність зазначених суперечностей перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків (прокурор має підтвердити, що не пропустив такого строку при повторному зверненні до суду).
Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, суд
п о с т а н о в и в:
залишити без руху касаційну скаргу заступника прокурора області Вороніна О. В.
і встановити десятиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
|
С у д д і:
|
Т. В. Матієк
М. В. Мазур
С.В. Яковлєва
|