593/1097/14-к Про таємне викрадення чужого майна, та замах на крадіжку - 21.03.2018 Прийняття

суддів Голубицького С.С., Стороженка С.О., при секретарі Михальчуку В.В., за участю: засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисників Бахіра Р.Д., Кумановського В.М., Мартинюка В.І., Суп М.Б. (засуджені і захисники брали участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції), прокурора Опанасюка О.В.,

розглянув в судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 22 червня 2017 року, постановлену у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014210060000064, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_3, громадянина України, раніше не судимого;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, раніше не судимого,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останнього разу 14 вересня 2010 року за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяці, на підставі ст. 71 КК України остаточно до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений 15 листопада 2013 року умовно достроково від відбування покарання на 1 рік 4 місяці 7 днів позбавлення волі,

кожного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 185; ч. 5 ст. 185 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та жителя АДРЕСА_3, громадянина України, раніше не судимого;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185; ч. 3 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 29 березня 2017 року:

ОСОБА_1 визнаний невинуватим і виправданий за ч. 5 ст. 185 КК України за епізодами таємного викрадення чужого майна відносно потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України за епізодом закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна відносно потерпілої ОСОБА_16 за недоведеністю того, що такі кримінальні правопорушення вчинено обвинуваченим.

ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за епізодами відносно потерпілих ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 9 місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки із покладенням обов'язків, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України;

ОСОБА_4 визнаний невинуватим і виправданий за ч. 5 ст. 185 КК України за епізодами таємного викрадення чужого майна відносно потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_12 та за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України за епізодом закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна відносно потерпілої ОСОБА_16 за недоведеністю того, що такі кримінальні правопорушення вчинено обвинуваченим.

ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за епізодом відносно потерпілої ОСОБА_19 та засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки із покладенням обов'язків, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України;

ОСОБА_3 визнаний невинуватим і виправданий за ч. 3 ст. 185 КК України за епізодами таємного викрадення чужого майна відносно потерпілих ОСОБА_14, ОСОБА_12 та за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України за епізодом закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна відносно потерпілої ОСОБА_16 за недоведеністю того, що такі кримінальні правопорушення вчинено обвинуваченим.

ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за епізодом відносно потерпілої ОСОБА_19 та засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки із покладенням обов'язків, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України;

ОСОБА_2 визнаний невинуватим і виправданий у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 5 ст. 185 КК України за епізодами таємного викрадення чужого майна відносно потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_15 та за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України за епізодом закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна відносно потерпілої ОСОБА_16 за недоведеністю того, що такі кримінальні правопорушення вчинено обвинуваченим.

ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України за епізодом відносно потерпілого ОСОБА_14 та за ч. 3 ст. 185 КК України за епізодами відносно потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_19 та засуджений відповідно за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки, за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;.

На підставі ч. 1, 2 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю вироків остаточне покарання призначено у виді позбавлення волі на строк 5 років 4 місяці.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк перебування ОСОБА_2 під вартою протягом 2000 днів, ухвалено вважати засудженого таким, що відбув покарання за цим вироком.

У кримінальному провадженні вирішені цивільні позови та доля речових доказів.

Прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу на вирок районного суду.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 22 червня 2017 року апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на вирок Бережанського районного суду Тернопільської області від 29 березня 2017 року відносно ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 повернуто разом з додатками апелянту з підстав пропуску ним строку апеляційного оскарження.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор висуває вимогу про скасування ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги з підстав істотного порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону. Вважає необгрунтованим висновок цього суду про те, що при подачі апеляційної скарги на вирок прокурором було пропущено строк апеляційного оскарження. Вважає за необхідне призначити новий розгляд в апеляційному суді.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу та вважав, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Засуджені та захисники заперечували проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Прокурор у кримінальному провадженні оскаржив вирок відносно ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 в апеляційному порядку.

Ухвалою суду апеляційної інстанції скаргу прокурора повернуто останньому з підстав пропуску строку апеляційного оскарження. Суд дійшов висновку, що прокурор подав апеляційну скаргу поза межами відповідного процесуального строку, і при цьому не порушував питання про його поновлення.

Обгрунтовуючи свій висновок про те, що, подаючи апеляційну скаргу, прокурор пропустив передбачений законом строк, апеляційний суд вказав в ухвалі, що кінцевим днем оскарження вироку в апеляційному порядку є 03 травня 2017 року, а апеляційну скаргу прокурором подано 04 травня 2017 року.

Не погодившись із висновком апеляційного суду, прокурор оскаржив ухвалу про повернення його апеляційної скарги в касаційному порядку. До касаційної скарги долучив копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, у якому зазначено дату подання поштового відправлення на адресу Бережанського районного суду Тернопільської області, а саме 03 травня 2017 року.

Крім того, на підтвердження подачі апеляційної скарги в межах процесуального строку, прокурор додав роздруківку інформації за результатом пошуку за штрихкодовим ідентифікатором, отриманої на сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", яка містить інформацію про те, що поштове відправлення було зареєстровано у відділенні пошти "Тернопіль-25" 03.05.2017 року о 09.46 год.

Також, в судовому засіданні прокурор передав суду відповідь Бережанського районного суду Тернопільської області, надану на запит прокуратури Тернопільської області, з якої видно, що, згідно з даними автоматизованої системи документообігу суду, прокуратурою Тернопільської області подана апеляційна скарга з вихідним реєстраційним № 04/4-114 вих 17 від 28.04.2017 на вирок Бережанського районного суду Тернопільської області від 30 березня 2017 року по справі № 593/2097/14-к, яка зареєстрована 04 травня 2017 року за № 1883/17-вх. Жодних інших документів від прокуратури Тернопільської області цього дня не надходило.

Статтею 395 КПК України визначено порядок і строки оскарження окремих судових рішень в апеляційному порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається особі, яка її подала, у випадку, якщо таку скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України на вирок може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Статтею 116 КПК України передбачено, що строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано на пошту до закінчення процесуального строку, який відповідно до ч. 3 ст. 115 КПК України закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. Згідно із змістом ч. 7 ст. 115 КПК України, якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день.

Вирок у даному кримінальному провадженні був проголошений 29-30 березня 2017 року. Враховуючи, що останній день апеляційного оскарження припав на святковий, останнім днем подачі апеляційної скарги є 03 травня 2017 року.

Обгрунтовуючи свій висновок відносно пропуску прокурором строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції зазначив в ухвалі про те, що з матеріалів кримінального провадження видно, що прокурор подав апеляційну скаргу на вирок 04 травня 2017 року. При цьому суд не вказав, якими саме доказами, наявними у провадженні, це підтверджується, та не навів жодних мотивів на обгрунтування свого висновку про те, що прокурор подав скаргу саме цього дня.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не вжив заходів для з'ясування дійсної дати подачі прокурором апеляційної скарги, а формально послався на те, що останній оскаржив вирок поза межами строку на апеляційне оскарження.

На підставі наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що доводи прокурора про необгрунтованість висновку суду апеляційної інстанції щодо оскарження ним вироку після закінчення строку апеляційного оскарження є слушними.

Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України Верховний Суд дійшов переконання, що, приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги прокурора, суд апеляційної інстанції допустив істотне порушення кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки позбавив учасника процесу права на оскарження судового рішення в апеляційному порядку.

За таких обставин рішення апеляційного суду про повернення апеляційної скарги прокурора на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України є необгрунтованим, тому згідно з п. 2 ч. 1 ст. 436 КПК України воно підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду апеляційної скарги у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 у суді апеляційної інстанції, під час якого суд повинен взяти до уваги наведене в цій ухвалі, перевірити апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. ст. 395, 396 цього Кодексу, після чого з урахуванням усіх обставин справи прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 433, 434, 436, 438 КПК України, п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України (4651-17) та 3 Закону України № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року (2147а-19) , Верховний Суд

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді першої інстанції, задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 22 червня 2017 року про повернення апеляційної скарги прокурора на вирок Бережанського районного суду Тернопільської області від 29 березня 2017 року відносно ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.