Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Матієк Т. В.,

суддів: Мазура М. В., Яковлєвої С. В.,

розглянувши касаційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_1, подану в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на ухвалу Залізничного районного суду

м. Львова від 23 вересня 2016 року й ухвалу Апеляційного суду Львівської області

від 08 грудня 2017 року щодо ОСОБА_4,

статтею 427 КПК визначено вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга.

Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що представником потерпілих не дотримано положень п. 4 ч. 2 і ч. 4 ст. 427 КПК, оскільки не наведено правового обґрунтування заявлених вимог щодо необхідності скасування ухвал місцевого й апеляційного судів з підстав неправильного застосування норм матеріального і процесуального права з огляду на вимоги ст. 438 цього Кодексу, а також із урахуванням відповідних положень ч. 7 ст. 128, п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288, п. 2 ч. 3 ст. 314, статей 370, 412, 413, 404, 419 КПК та статей 12 і 49 КК у їх взаємозв'язку. Касаційна скарга не містить конкретного посилання на положення кримінального процесуального закону, яке, на думку представника потерпілих, порушено судами першої й апеляційної інстанції.

Також представник потерпілих не зазначає, які її клопотання всупереч вимогам ч. 3

ст. 404 КПКапеляційний судбезпідставно не задовольнив, а також які конкретно доводи апеляційної скарги у порушення ст. 419 цього Кодексу належним чином

не дослідив, не перевірив і не оцінив, внаслідок чого визнав їх необґрунтованими.

Формальним є посилання представника потерпілих на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій закону України про кримінальну відповідальність (ст. 49 КК), оскільки у касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні положення закону, які свідчать про помилковість висновків місцевого й апеляційного судів.

Крім того, до касаційної скарги не додано усіх оформлених належним чином документів, що підтверджують повноваження представника потерпілих ОСОБА_2 та

ОСОБА_3, які згідно ч. 1 ст. 58 КПК мають відповідати вимогам цього Кодексу та включені до вичерпного переліку, передбаченого ч. 1 ст. 50 КПК.

Також представником потерпілих не зазначено, чи бажає вона брати участь у касаційному розгляді кримінального провадження, як це передбачено ч. 3 ст. 427 КПК.

Суд касаційної інстанції є судом права, відповідно до положень ст. 433 КПК переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній згаданого обґрунтування перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків (представник потерпілих має підтвердити, що не пропустила такого строку при повторному зверненні до суду).

Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, суд

залишити без руху касаційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_1 і встановити десятиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.