Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Білик Н.В.,

суддів Кравченка С.І., Ємця О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Ляшка О.О.,

прокурора Ємця І.І.,

потерпілої ОСОБА_1,

захисника Воронухи Д.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Воронухи Д.С. на вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 28 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 22 червня 2017 року у кримінальному провадженні № 12016060110000300 за обвинуваченням

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Полянки Житомирської області, жителя АДРЕСА_1, такого, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Баранівського районного суду Житомирської області від 28 березня 2017 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 22 червня 2017 року апеляційну скаргу захисника Воронухи Д.С. задоволено частково, а апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення. Вирок місцевого суду змінено, відповідно до ст. 66 КК України додатково визнано обставиною, що пом'якшує ОСОБА_3 покарання, - відшкодування заподіяної потерпілій стороні шкоди.

У решті вирок залишено без зміни.

За вироком суду встановлено, що 10 серпня 2016 року приблизно о 07:00 год. потерпілий ОСОБА_4 прийшов до своєї знайомої ОСОБА_5 до місця її проживання на АДРЕСА_1. У цей час додому повернувся її чоловік ОСОБА_3, у якого на ґрунті ревнощів виник умисел на заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень. Останній з метою уникнення конфлікту намагався втекти, але ОСОБА_3 наздогнав його на присадибній ділянці й умисно завдав більше 5 ударів кулаками по голові та обличчю, спричинивши потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя у момент заподіяння. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник просить змінити судові рішення щодо ОСОБА_3, пом'якшити призначене йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України до 5 років та звільнити засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки. Вважає, що суди при призначенні винному покарання не врахували позиції потерпілої ОСОБА_1, яка просила не позбавляти ОСОБА_3 волі, не повною мірою врахували усі дані про особу винного та обставини, що пом'якшують покарання, а також негативну характеристику ОСОБА_4

Позиції інших учасників судового провадження

На касаційну скаргу захисника прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, подав письмові заперечення, в яких звертає увагу на ступінь тяжкості вчиненого злочину та наслідки, що від нього настали, - смерть людини і вважає, що наведені у скарзі захисника дані про особу засудженого давали суду підстави для застосування ст. 69 КК України, однак урахування цих же даних про особу та обставин, що пом'якшують покарання, з метою застосування положень ст. 75 цього Кодексу не буде відповідати основним засадам права й меті покарання.

Захисник Воронуха Д.С. у судовому засіданні підтримав свою скаргу та просив застосувати ст. 69 КК України, а також звільнити засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Потерпіла ОСОБА_1 підтримала касаційну скаргу захисника та просила не позбавляти ОСОБА_3 волі.

Прокурор у судовому засідання заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви суду

Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 та кваліфікація його дій у касаційному порядку не оскаржуються. При розгляді доводів, наведених у касаційній скарзі захисника, колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного й обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 цього Кодексу за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, при призначенні ОСОБА_3 покарання місцевий суд урахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, який раніше не був судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, заяв та скарг на нього не надходило. Враховано також думку потерпілої, котра жодних претензій до обвинуваченого не має і просила призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі. При призначенні покарання суд також узяв до уваги те, що потерпілий ОСОБА_4 негативно характеризувався за місцем проживання, на нього неодноразово надходили скарги щодо зловживання алкоголем, на зауваження щодо своєї поведінки він не реагував, а коли обвинувачений ОСОБА_3 перебував на заробітках, потерпілий приходив до його будинку, де вживав алкогольні напої разом із дружиною обвинуваченого.

До обставин, що пом'якшують покарання, суд відніс визнання ОСОБА_3 своєї вини, його щире каяття й активне сприяння розкриттю злочину. Суд апеляційної інстанції додатково визнав обставиною, що пом'якшує покарання, - відшкодування заподіяної потерпілій стороні шкоди. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання й істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням даних про особу винного місцевий суд призначив ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 121 КК України покарання із застосуванням ст. 69 цього Кодексу у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, мотивувавши у вироку своє рішення. З таким висновком погодився суд апеляційної інстанції, який у порядку ст. 419 КПК України навів в ухвалі відповідні мотиви, з якими у свою чергу погоджується й суд касаційної інстанції та вважає, що підстав для ще більшого зниження розміру призначеного покарання - до 5 років позбавлення волі, про що просить у скарзі захисник, не вбачається.

У касаційній скарзі захисник Воронуха Д.С. також порушує питання про звільнення ОСОБА_3 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Обґрунтовуючи своє клопотання, захисник посилається на дані про особу засудженого та обставини, що пом'якшують покарання, які вже були враховані судами при призначенні ОСОБА_3 покарання нижчого від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 121 КК України. Повторне врахування цих же обставин з метою застосування ст. 75 цього Кодексу не відповідає основним засадам права та вимогам справедливості. Інших переконливих доводів, які би свідчили про можливість виправлення засудженого без відбування покарання у виді позбавлення волі, захисник у касаційній скарзі не навів.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_3 завдав потерпілому незначної кількості ударів кулаком, а не якимись предметами, і просто не врахував при цьому похилого віку ОСОБА_4, що, на думку захисника, істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, є безпідставними.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_3 вчинив умисний тяжкий злочин, його дії призвели до смерті людини. Із системного аналізу норм кримінального закону вбачається, що покарання має на меті не тільки кару та виправлення засуджених, але й запобігання вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами. Для досягнення цієї мети суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, зокрема, принцип справедливості, тобто покарання має відповідати загальнолюдським цінностям, моральним засадам суспільства і бути домірним злочину.

За встановлених судом фактичних обставин справи та даних про особу винного колегія суддів дійшла висновку, що покарання, призначене місцевим судом ОСОБА_3, відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, принципу індивідуалізації, справедливості та співмірності, є необхідним і достатнім для виправлення винного й попередження вчинення нових злочинів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги захисника.

Враховуючи наведене і керуючись статтями 434, 436 КПК України, п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК (4651-17) (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (2147а-19) ), суд

Вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 28 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 22 червня 2017 року стосовно ОСОБА_3 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Воронухи Д.С. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.