Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - Шевченко Т. В.,

суддів: Марчук Н. О., Стороженка С. О.,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 17 січня 2018 року,

Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 жовтня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді арешту на строк 2 місяці.

Ухвалено стягнути зі ОСОБА_1:

на користь ОСОБА_2 2903 грн 40 коп. матеріальної шкоди, 20 000 грн моральної шкоди та 1130 грн 67 коп. витрат на правову допомогу;

на користь держави 1977 грн 40 коп. витрат на проведення експертиз.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 17 січня 2018 року зазначений вирок місцевого суду відносно ОСОБА_1 змінено в частині стягнення моральної шкоди та ухвалено стягнути на користь ОСОБА_2 50 000 грн моральної шкоди.

Перевіривши касаційну скаргу, долучені до неї документи, Верховний Суд дійшов такого.

Згідно з ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються: судове рішення, що оскаржується; обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Положеннями ст. 436 КПК України встановлено, що суд касаційної інстанції має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.

Зі змісту касаційної скарги видно, що засуджений ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та зміну вироку суду першої інстанції, тобто касаційна скарга не містить вимоги щодо оскаржуваного судового рішення, яка б узгоджувалася з положеннями ст. 436 КПК України.

Крім того, відповідно до положень ст. 437 КПК України суд касаційної інстанції не має права застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання. Обвинувальний вирок, ухвалений судом першої чи апеляційної інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції щодо вироку суду першої інстанції може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання або в інший спосіб погіршити становище засудженого лише у разі, якщо з цих підстав касаційну скаргу подав прокурор, потерпілий чи його представник.

Зі змісту касаційної скарги видно, що засуджений вважає призначене йому покарання занадто суворим і просить суд касаційної інстанції призначити йому за ч. 1 ст. 286 КК України покарання у виді обмеження волі та звільнити від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Враховуючи зазначені вище положення ст. 437 КПК України, а також те, що ОСОБА_1 було призначено покарання у виді арешту, а обмеження волі є більш суворим видом покарання, суд касаційної інстанції позбавлений можливості вирішити викладену в касаційній скарзі засудженого вимогу.

Отже засудженому ОСОБА_1 слід конкретизувати свою вимогу до суду касаційної інстанції, обґрунтувати її з урахуванням положень ч. 1 ст. 438 КПК України, вказавши у чому, на його думку, полягали саме такі порушення та яким судом їх було допущено.

Вказані порушення перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Залишення касаційної скарги без руху не перешкоджає відкриттю касаційного провадження за умови усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, якщо скарга надійде у межах строку, визначеного у ст. 426 КПК України, або не пізніше п'ятнадцятиденного строкуз дня одержання копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху (заявник має підтвердити, що він не пропустив цей строк при повторному зверненні до суду).

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Верховний Суд

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 17 січня 2018 року залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 п'ятнадцятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог суду касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.