Верховний Суд колегією суддів першої палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - Короля В.В.,

суддів: Лагнюка М.М., Огурецького В.П.,

розглянувши касаційну скаргу захисника Воронухи Д.С. на вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 10 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 22 листопада 2017 року щодо ОСОБА_2,

вирокомБаранівського районного суду Житомирської області від 10 серпня 2017 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 22 листопада 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишено без змін.

У касаційній скарзі захисник Воронуха Д.С. просить змінити судові рішення щодо ОСОБА_2, перекваліфікувати його дії з ч. 1 ст. 121 КК на ст. 124 КК України та пом'якшити призначене покарання, застосувавши ст. 69 КК України.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, встановлено, що її подано без додержання пункту 4 ч. 2 та ч. 4 цієї статті.

Статтею 427 КПК України встановлено вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга. Зокрема, у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. При цьому відповідно до ст. 438 КПК підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК, та обґрунтувати свої доводи.

Проте, як вбачається зі змісту касаційної скарги, захисник не наводить підстав, передбачених ст. 438 КПК України, для перегляду судових рішень щодо ОСОБА_2

Крім того, як передбачено у ч. 4 ст. 427 КПК України, якщо касаційну скаргу подає захисник, до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу. Такими документами, що підтверджують повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні, згідно п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК України, є : ордер, договір із захисником або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Однак, всупереч зазначених вимог кримінального процесуального закону, до скарги не долучено ордер на підтвердження повноважень захисника на участь у суді касаційної інстанції, а доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги від 18 квітня 2017 року №006-0000624, надане захисником, діє лише протягом строку затримання та/або тримання особи під вартою.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

При повторному зверненні до суду скаржником має бути підтверджено, що ним не пропущено цей строк.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, суд

касаційну скаргу захисника Воронухи Д.С. на вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 10 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 22 листопада 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.