Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів Марчука О.П., Могильного О.П.,

за участю

секретаря судового засідання Бражника М.В.,

прокурора Гаврилюка С.М.,

розглянув в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015040030000504 від 19 червня 2015 року щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

за ст. 286 ч. 2 КК України,

за касаційними скаргами засудженої ОСОБА_1 та прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, - Литвинової Т.Є. на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2017 року щодо ОСОБА_1

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 286 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і на неї покладено відповідні обов'язки.

Позовні вимоги ОСОБА_3 про відшкодування завданої злочином матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з HDI ПАТ "ХДІ страхування" на користь ОСОБА_3 30 767 гривень та 1 538,35 гривень в рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної та моральної шкоди відповідно.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 148 461, 65 гривень завданої злочином моральної шкоди та 5 000 гривень в рахунок відшкодування понесених останнім витрат на правову допомогу.

Речовий доказ - автомобіль НОМЕР_1, який передано на зберігання під розписку ОСОБА_1, повернуто ОСОБА_1

Речовий доказ - автомобіль НОМЕР_2, який передано на зберігання під розписку ОСОБА_3, повернуто ОСОБА_3

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.

22 березня 2015 року близько 11 години 40 хвилин ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем "HYUNDAI ACCENT", реєстраційний номер НОМЕР_3, рухаючись по вул. Запорізьке шосе з боку вул. Аеропортівської у напрямку вул. Старокодацької Жовтневого району міста Дніпропетровська, порушила вимоги пункту 10.1 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , проявила крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, змінила напрям руху автомобіля ліворуч не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхала на зустрічну смугу руху та в районі опори електропередач 317 допустила зіткнення з автомобілем "ЗАЗ-31022", р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, що рухався в зустрічному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченої, її захисника, прокурора та потерпілого - без задоволення.

Вимоги касаційних скарг, узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги, а також короткий зміст поданих заперечень

У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вказує на те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, так як у ній не зазначено усі доводи апеляційної скарги прокурора та не дано відповідей на них. Зокрема, вказує на те, що прокурором оскаржувався вирок суду першої інстанції не тільки з підстав невідповідності призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості злочину та її особі внаслідок м'якості, але і з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження в частині встановлених вироком суду першої інстанції обставин, що пом'якшують покарання. Також звертає увагу на те, що вступна частина ухвали не відповідає вимогам пункту 1 частини 1 статті 419 КПК України.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 просить вирок та ухвалу в частині стягнення з неї на користь потерпілого 148 461, 65 гривень в рахунок відшкодування завданої злочином моральної шкоди змінити, зменшити вказану суму на 28 000 гривень, що вже були виплачені нею потерпілому. Вказує на те, що вирок та ухвала в цій частині не відповідають положенням ст. 23 ЦК України, вимогам розумності та справедливості, а визначений розмір відшкодування моральної шкоди в розмірі майже 150 000 гривень є надмірно завищеним.

В запереченнях на касаційну скаргу прокурора засуджена ОСОБА_1 вказує не безпідставність її доводів та просить залишити її без задоволення.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор в судовому засіданні вважав касаційну скаргу прокурора обґрунтованою і просив її задовольнити, заперечував проти доводів касаційної скарги засудженої.

Мотиви Суду

Обґрунтованість засудження ОСОБА_1 та правильність кваліфікації її дій за ст. 286 ч. 2 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Зі змісту положень ст.ст. 418 ч. 2, 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. Ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити короткий зміст доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.

В порушення таких вимог процесуального закону суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок суду щодо ОСОБА_1, не зазначив усіх доводів апеляційної скарги прокурора, їх не перевірив, та не зазначив в ухвалі підстав, з яких апеляційну скаргу в цій частині визнав необґрунтованою.

Так, прокурор Литвинова Т.Є. у своїй апеляційний скарзі вказала про те, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню не тільки з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі ОСОБА_1, але і з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, що відповідно до ст.ст. 409 ч. 1 п. 2, 411 КПК України є підставою для скасування або зміни рішення судом апеляційної інстанції. Прокурор оскаржила правильність встановлення судом першої інстанції обставини щирого каяття ОСОБА_1 як обставини, що пом'якшує покарання, а також підтвердження вказаної обставини фактом її сприяння в розкритті злочину, та вказала на необґрунтованість вироку суду в цій частині.

Проте, такі доводи апеляційної скарги прокурора в ухвалі апеляційного суду не наведені і вказані обставини апеляційним судом належним чином перевірено не було та відповідей на такі доводи апеляційної скарги прокурора в ухвалі не зазначено.

Крім того, вступна частина ухвали апеляційного суду не містить найменування (номера) кримінального провадження, що не відповідає вимогам пункту 1 частини 1 статті 419 КПК України.

Таким чином, апеляційний суд порушив вимоги ст. 419 КПК України при розгляді апеляційної скарги прокурора і дійшов передчасного висновку про законність вироку суду першої інстанції.

Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення. Такі доводи касаційної скарги прокурора є обґрунтованими, а тому його касаційна скарга з цих підстав підлягає задоволенню.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга прокурора - задоволенню частково. З урахуванням зазначеного та підстав, з яких ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, касаційна скарга засудженої ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а зазначені у ній доводи, які аналогічні доводам її апеляційної скарги, в тому числі і щодо необхідності врахувати вже виплачену ОСОБА_1 та документально підтверджену суму відшкодування моральної шкоди, підлягають перевірці при новому розгляді в суді апеляційної інстанції.

При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК (4651-17) та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ (2147а-19) , Суд

Касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, - Литвинової Т.Є. задовольнити.

Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2017 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.