Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Мар’їнського районного суду Донецької області від 19.01.2009 р., яким засуджені:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянин України, раніше несудимий

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, громадянин України, раніше несудимий

кожний за ст. 296 ч.2 КК України на 3 роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожного звільнено від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 2 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожного покладено обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 10.04.2009 р. у зв’язку з відкликом апеляції державним обвинувачем закрито апеляційне провадження.

За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за вчинення злочину за таких обставин.

23.06.2007 р. приблизно о 1 год. ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння біля кафе "Мельничний", яке розташоване за адресою: с. Павлівка, Мар’їнського району, Донецької області, умисно, безпричинно, із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, приставав до потерпілої ОСОБА_3, висловлюючись на її адресу нецензурною лайкою. Після чого, діючи з особливою зухвалістю, заподіяв їй декілька ударів по обличчю.

Після чого, ОСОБА_1, продовжуючи хуліганські дії разом з ОСОБА_2, який також перебував у стані алкогольного сп’ яніння, та невстановленими судом особами, діючи умисно, безпричинно, із хуліганських спонукань з особливою зухвалістю побили ОСОБА_3., ОСОБА_4, заподіявши їм легкі тілесні ушкодження та ОСОБА_5, ОСОБА_6, заподіявши їм легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров’я.

У касаційному поданні заступник прокурора Донецької області порушує питання про скасування постановленого по справі вироку в частині призначеного покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки вважає, що воно є м’яким.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подання розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що воно підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку, ухвали є, зокрема, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.

Як видно із вироку, висновки про доведеність винності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які вони засуджені, суд зробив на підставі показань самих засуджених, інших доказах.

Проте вирок підлягає скасуванню через призначення засудженим невиправдано м’якого покарання.

Відповідно до п.п. 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.03 "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) та ст. 65 КК України при призначенні покарання в кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом’якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, згідно з п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22.12.06 "Про судову практику у справах про хуліганство" (va010700-06) при призначенні покарання за хуліганство суди зобов’язані в кожному конкретному випадку і стосовно кожного підсудного неухильно додержуватись вимог ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи його законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації.

Проте, приймаючи рішення про призначення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, суд не надав правової оцінки ступеню тяжкості, характеру суспільної небезпечності і обставинам вчиненого засудженими злочину.

Крім того, при призначенні покарання засудженим судом в достатній мірі не враховано, що потерпілими від злочину стали 4 особи, серед яких дві жінки, яким спричинено легкі тілесні ушкодження та легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров’я.

Крім того, судом не враховано, що засуджені вчинили злочин в стані алкогольного сп’яніння, що є обставиною, яка обтяжує їх покарання.

Таким чином, призначене ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із застосуванням ст. 75 КК України покарання з випробуванням не відповідає ступеню тяжкості злочину та особам засуджених і є занадто м’яким.

За таких обставин вирок суду в частині призначення засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання підлягає скасуванню. Якщо при новому розгляді справи суд дійде висновку про винність ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за аналогічних обставин, призначене їм покарання слід вважати м’яким.

Керуючись ст. ст. 394-396 України, колегія суддів

Касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Вирок Мар’їнського районного суду Донецької області від 19.01.2009 р. стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєного злочину та особі засуджених внаслідок м’якості.

Справу направити на новий судовий розгляд в той же місцевий суд в іншому складі.