Верховний Суд у складі колегії суддів першої палати Касаційного кримінального суду:

головуючого - Лагнюка М.М.,

суддів: Короля В.В. та Огурецького В.П.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2017 року,

ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2017 року повернуто заступнику військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014040480000372 від 14 серпня 2014 року по обвинуваченню ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених пунктами 6, 12 частини 2 статті 115, частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 289, частиною 4 статті 296, частиною 2 статті 408 Кримінального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ), для усунення недоліків.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2017 року апеляційне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника Щербини А.П., обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2017 року - закрито.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить вимогу про скасування вказаної ухвали апеляційного суду та призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Вважає, незаконним висновок суду апеляційної інстанції про те, що ухвала суду першої інстанції не підлягає оскарженню, оскільки постановлена на стадії судового розгляду кримінального провадження.

Відповідно до вимог частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судових рішень з урахуванням підстав для їх скасування судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК України, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК.

Однак, вказаних вимог кримінального процесуального закону ОСОБА_1 не дотримався.

Згідно із частиною 1 статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Разом з цим, ОСОБА_1 не навів у касаційній скарзі доводів на обґрунтування незаконності або необґрунтованості ухвали суду апеляційної інстанції, з урахуванням підстав для скасування або зміни судових рішень, передбачених статтею 438 КПК.

Крім того, зі змісту касаційної скарги убачається, що ОСОБА_1 посилаючись на частину 2 статті 392 КПК України лише цитує зміст оскаржуваного рішення та не зазначає, яких помилок, на його думку, допустився суд апеляційної інстанції при розгляді його апеляційної скарги.

Таким чином, недодержання ОСОБА_1 вимог, передбачених статтею 427 КПК, є підставою для залишення його касаційної скарги без руху.

На підставі наведеного та керуючись частиною 1 статті 429 КПК, суд

касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2017 року, залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.