Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів Короля В.В. та Огурецького В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Бруса Ю.І.,

прокурора Парусова А.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - Овчаренка О.О. на вирок Апеляційного суду Донецької області від 31 травня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017050510000127, за обвинуваченням

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,

уродженця та жителя АДРЕСА_1 такого, що судимості не мав,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 309 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13 березня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 3 статті 309 КК на 5 років позбавлення волі. На підставі статті 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 2 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені частиною 1 статті 76 цього Кодексу.

Запобіжний захід не обирався.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у незаконному придбанні, зберіганні та виготовленні особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс, загальною масою 5649,99 г, яка в перерахунку на суху речовину становить 4972,88 г, в особливо великих розмірах без мети збуту, за наступних обставин.

Наприкінці серпня 2016 року (більш точної дати встановити не виявилось можливим) ОСОБА_1, перебуваючи на пустирі, який розташований біля міського ставку № 14 у м. Слов'янську Донецької області, де в цей час на цьому ж місці у нього виник протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та виготовлення наркотичного засобу в особливо великих розмірах для особистого вживання, без мети збуту.

Реалізуючи свій протиправний умисел, діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_1 зірвав рослини дикорослої коноплі, тим самим незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою 5649,99 г (маса в перерахунку на суху речовину становить 4972,88 г) для особистого вживання, без мети збуту. Після цього, в той же час, продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та виготовлення наркотичного засобу в особливо великих розмірах для особистого вживання, без мети збуту, ОСОБА_1 переніс вказаний наркотичний засіб на горище жилого будинку за місцем свого проживання АДРЕСА_1) та у приміщення споруди гаражу за цією ж адресою. Тим самим почав зберігати особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою 5649,99г (маса в перерахунку на суху речовину становить 4972,88 г) для особистого вживання, без мети збуту.

Далі ОСОБА_1 на горищі жилого будинку за місцем свого проживання та у приміщенні споруди гаражу висушив придбані при вказаних вище обставинах рослини конопель. У період з серпня 2016 року по 26 січня 2017 року ОСОБА_1 зривав листя з рослин конопель та подрібнював їх долонями своїх рук, тим самим незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою 9,64 г (маса в перерахунку на суху речовину становить 8,45 г) для особистого вживання, без мети збуту.

Після цього незаконно придбаний та виготовлений особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, ОСОБА_1 поклав у книжні паперові згортки в кількості три штуки, які заховав у керамічний глечик, розташований на полиці дерев'яного стелажу у приміщенні кухні вказаного жилого будинку. Крім того, незаконно придбаний та виготовлений особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, ОСОБА_1 поклав у газетний згорток, який заховав на полиці дерев'яного стелажу, який розташований у подвір'ї біля споруди гаражу за адресою свого мешкання, таким чином продовжив зберігати вищевказаний особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою 9,64 г (маса в перерахунку на суху речовину становить 8,45 г) для особистого вживання, без мети збуту.

26 січня 2017 у період з 13:40 по 15:50 слідчий Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області на підставі ухвали слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області в присутності двох понятих провів обшук домоволодіння АДРЕСА_1. Під час обшуку було виявлено та вилучено: у приміщенні споруди гаражу на столі речовину рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою 84,35 г (маса в перерахунку на суху речовину становить 74,57 г), у подвір'ї біля гаражу на полиці дерев'яного стелажу - газетний згорток з речовиною рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою 0,78 г (маса в перерахунку на суху речовину становить 0,59 г), у приміщенні кухні жилого будинку на полиці дерев'яного стелажу в керамічному глечику - три книжних паперових згортки з речовиною рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою 0,18 г, 4,27 г, 4,41 г (маса в перерахунку на суху речовину становить 0,16 г, 3,73 г, 3,97 г), у приміщенні горища жилого будинку - частини рослини, загальною масою 8340,61 г, які містять особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс загальною масою 5546,0 г (маса в перерахунку на суху речовину становить 4889,86 г).

Перевіряючи вирок суду першої інстанції за апеляційною прокурора, 31 травня 2017 року суд апеляційної інстанції ухвалив новий вирок, яким вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13 березня 2017 року щодо засудженого ОСОБА_1 скасовано в частині призначеного покарання. ОСОБА_1 за частиною 3 статті 309 КК призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. Ухвалено строк відбуття покарання обчислювати з дня затримання ОСОБА_1 У решті вирок суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

У касаційній скарзі захисник ставить вимогу про зміну вироку суду апеляційної інстанції шляхом звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням. Посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, захисник вважає, що вони є необґрунтованими, помилковими та такими, що не підтверджуються матеріалами кримінального провадження. Зазначає, що суд першої інстанції правильно врахував усі обставини при призначенні засудженому покарання.

Заперечення на касаційну скаргу

У запереченнях прокурор вважає необхідним залишити вирок суду апеляційної інстанції без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Мотиви Суду

Висновок суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення за викладених у вироку обставин, кваліфікація його дій за частиною 3 статті 309 КК та розмір призначеного йому покарання захисник у касаційному порядку не оскаржує.

Що стосується доводів захисника про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, то колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до вимог статті 65 КК, суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, а згідно з частиною 2 статті 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Згідно із статтею 75 КК, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Мотивуючи свої висновки про можливість звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, суд першої інстанції врахував: фактичні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, який є тяжким, характер та мотиви протиправних дій, дані про його особу та попередню його соціальну поведінку, який раніше не судимий, ступінь небезпеки для суспільства, а саме те, що він є працездатним, займається суспільно корисною працею, має стійкі соціальні зв'язки, вживає заходів для добровільного амбулаторного лікування від наркоманії, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

З такою формою відбування засудженим покарання суд апеляційної інстанції не погодився, вважаючи, що звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням не відповідає тяжкості скоєного кримінального правопорушення та його особі, а також не буде сприяти його виправленню та попередженню скоєння нових злочинів.

При визначенні виду та розміру покарання суд апеляційної інстанції додатково зважив на конкретні обставини вчиненого, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, який є тяжким, розмір вилученого наркотичного засобу та дані про особу засудженого, котрий за місцем проживання характеризується посередньо, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, з 2001 року перебував під наглядом нарколога, з листопада 2011 року і по теперішній час перебуває на диспансерному обліку в лікаря-нарколога з діагнозом "розлад психіки та поведінки внаслідок поєднаного вживання декількох наркотичних та інших психоактивних речовин, синдром залежності", а постійне місце роботи має після вчинення ним кримінального правопорушення. А також враховано пом'якшуючу покарання обставину - щире каяття.

Приймаючи до уваги сукупність наведених обставин, колегія суддів не має сумнівів у тому, що визначена засудженому форма відбування покарання в умовах ізоляції від суспільства є справедливим і виваженим заходом примусу, що забезпечить виправленню засудженого та попередженню вчинення ним нових злочинів.

У зв'язку з цим, вирок суду апеляційної інстанції колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та мотивованим.

Натомість захисник не навів переконливих доводів на обґрунтування того, що призначене ОСОБА_1 покарання є явно несправедливим через його суворість, та того, що саме застосування до нього інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням забезпечить його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а вирок відповідає вимогам статті 420 КПК України.

Отже, касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (2147а-19) , Суд

вирок Апеляційного суду Донецької області від 31 травня 2017 року щодо засудженого ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу його захисника ОвчаренкаОлега Олексійовича - без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.