Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - Мазура М. В.,

суддів: Матієк Т. В., Яковлєвої С. В.

за участю:

секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Кучерука М. В.

розглянув в судовому засіданні подання заступника голови Апеляційного суду Київської області про направлення кримінального провадження № 12017110040002500 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК, з Ірпінського міського суду Київської області на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.

Суть питання

До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 КПК надійшло подання заступника голови Апеляційного суду Київської області про направлення матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК, з Ірпінського міського суду Київської області до Шевченківського районного суду м. Києва.

Подання мотивовано тим, що злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_1, скоєно поряд із першою лінією електропередач між с. Стоянка Києво-Святошинського району та м. Ірпінь Київської області. Оскільки, місце вчинення злочину встановити неможливо, то, відповідно до вимог ч. 1 ст. 32 КПК, зазначене кримінальне провадження повинно здійснюватись судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Враховуючи, що досудове розслідування було закінчено слідчим Головного управління Національної поліції у Київській області, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15, то кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 необхідно направити на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.

Учасникам судового провадження у порядку, передбаченому КПК України (4651-17) , направлено повідомлення про час і місце розгляду подання.

У судове засідання з'явилися захисник і обвинувачений, які заперечили проти задоволення подання, посилаючись на те, що місце вчинення злочину насправді встановлено, а те, що воно не повно зазначено в обвинувальному акті - це недолік самого обвинувального акту, який необхідно було повернути у зв'язку з невідповідністю вимогам КПК (4651-17) .

Встановлені обставини та мотиви Суду

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 34 КПК колегією суддів Верховного Суду вирішується питання про направлення кримінального провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого у випадках, якщо: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушеннями правил територіальної підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд, або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 32 КПК кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Як вбачається з матеріалів провадження, до Ірпінського міського суду Київської області з прокуратури Київської області надійшов на розгляд обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017110040002500 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КПК, який був призначений до розгляду у підготовчому засіданні на 23 січня 2018 року.

Згідно з обвинувальним актом місцем вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення є узбіччя ділянки місцевості поряд із першою лінією електропередач між с. Стоянка Києво-Святошинського району Київської області та м. Ірпінь Київської області.

Таким чином, місце вчинення злочину встановлено, а посилання в поданні на те, що місце скоєння злочину не встановлено, не відповідає дійсності. Тому підстави для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів відсутні.

Інші питання, у тому числі щодо відповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК, на які посилається захисник, підлягають вирішенню місцевим судом під час підготовчого судового засідання відповідно до положень ст. 314 КПК.

Виходячи з зазначеного та керуючись ст. 34 КПК, Суд вважає, що подання заступника голови Апеляційного суду Київської області не містить підстав для направлення кримінального провадження з Ірпінського міського суду Київської області на розгляд до Шевченківського суду м. Києва, передбачених ч. 1 ст. 34 КПК, а тому вказане подання задоволенню не підлягає.

З цих підстав Суд постановив:

Відмовити у задоволенні подання заступника голови Апеляційного суду Київської області про направлення кримінального провадження № 12017110040002500 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК, з Ірпінського міського суду Київської області на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.

Ухвала оскарженню не підлягає.