Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Матієк Т. В.,

суддів: Мазура М. В., Яковлєвої С. В.,

розглянувши касаційну скаргу прокурора Скляра Д. Ю., який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 07 липня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06 листопада 2017 року стосовно ОСОБА_1,

статтею 427 КПК визначено вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга.

Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що прокурором не дотримано положень п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, оскільки не наведено правового обґрунтування заявлених вимог щодо необхідності скасування оскаржуваних судових рішень судів першої й апеляційної інстанцій з підстав, передбачених пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу, на які посилається прокурор.

Не погоджуючись із висновками місцевого й апеляційного судів щодо застосування до покарання, призначеного засудженому (за ч. 2 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців) положень ст. 75 КК, прокурор у касаційній скарзі формально посилається на неправильне застосування цими судами закону України про кримінальну відповідальність (ст. 75 КК), а також зазначає про те, що призначене ОСОБА_1 покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину й особі засудженого внаслідок м'якості, у той же час не наводить обґрунтування незаконності вироку місцевого й ухвали апеляційного судів та не зазначає: у чому конкретно полягають ці порушення і яким чином вони перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення; у чому полягає явна несправедливість покарання, призначеного ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, і чому таке покарання є недостатнім для кари і виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів,відповідно до положень статей 370, 413, 414 КПК і статей 50, 65, 75, ч. 2 ст. 185 КК у їх взаємозв'язку.

Також прокурор не наводить жодної з безумовних підстав, передбачених ч. 2 ст. 412 цього Кодексу, для скасування ухвали апеляційного суду.

Суд касаційної інстанції є судом права, відповідно до положень ст. 433 КПК переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній згаданого обґрунтування перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків (прокурор має підтвердити, що не пропустив такого строку при повторному зверненні до суду).

Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, суд

залишити без руху касаційну скаргу прокурора Скляра Д. Ю. і встановити десятиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.