Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Тельманівського районного суду Донецької області від 17 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1

Зазначеним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Маріуполя Донецької області, мешканця с. Гранітне Тельманівського району Донецької області, раніше судимого:

- 19.03.1981 року за ч.2 ст. 81 КК України 1960 року на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна;

- 16.01.1985 року за ч.2 ст. 206, ч.2 ст. 141 КК України 1960 року на 4 роки і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна;

- 19.02.1985 року за ч.2 ст. 206 КК України 1960 року на 5 років позбавлення волі;

- 31.05.1990 року за ч.2 ст. 142 КК України 1960 року на 7 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна;

- 25.01.1991 року за ч.1 ст. 123 КК України 1960 року на 6 років і 8 місяців позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна;

- 24.10.2000 року за ст. 102 КК України 1960 року на 2 роки і 8 місяців з іспитовим строком 2 роки;

- 28.01.2004 року за ч.4 ст. 296, ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки і 6 місяців позбавлення волі, звільненого 16.06.2006 року умовно-достроково на 1 рік 1 місяць і 19 днів,

- засуджено за ч.1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік з покладенням на нього обов’язків, передбачених п.п. 2, 3 ст. 76 КК України.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він в останніх числах серпня 2008 року, перебуваючи у лісопарку поблизу с. Старомар'ївка Тельманівського району Донецької області, знайшов 6 патронів калібру 5,6мм, які приніс за місцем свого проживання по АДРЕСА_1, де без відповідного дозволу зберігав у сараї у дворі будинку.

У період з серпня 2008 року до початку жовтня 2008 року він умисно з металевої трубки, віконного шпінгалету, дерев'яного бруска, гуми та ізоляційної стрічки в сараї за місцем свого проживання незаконно виготовив нестандартну гладкоствольну вогнепальну зброю – однозарядний пістолет калібру 5,6мм, який зберігав за місцем свого проживання без передбаченого законом дозволу. 14.10.2008 року він з метою перевірки здатності зброї до стрільби, взявши її та 6 патронів, прийшов до гирла річки Дубровка, що впадає в річку Кальміус, на північному сході від с. Гранітне Тельманівського району, зарядив один патрон у пістолет і зробив постріл у протилежний берег, після чого носив зброю та патрони при собі без передбаченого законом дозволу до їх вилучення працівниками міліції у цей же день.

У апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 оскаржено не було.

У касаційному поданні заступник прокурора Донецької області, не оспорюючи доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину і кваліфікацію його дій за ч.1 ст. 263 КК України, просить скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд. Мотивує тим, що місцевий суд безпідставно застосував ст. 75 КК України і звільнив ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, чим призначив йому надмірно м’яке покарання.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1. за ч.1 ст. 263 КК України у касаційному поданні не заперечуються.

Покарання ОСОБА_1 призначено судом відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням конкретних обставин справи, ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого, який раніше судимий, його характеристики за місцем проживання та щирого каяття.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на спеціальних обліках не перебував, з 2001 року проживав разом зі співмешканкою, мав на утриманні трьох її малолітніх дітей. Після затримання йому було обрано запобіжний захід – підписку про невиїзд з постійного місця проживання, під час якого він ніяких протиправних дій не вчиняв, підписку не порушував.

Окрім того, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, давав конкретні, змістовні пояснення з приводу обставин справи, чим сприяв розкриттю злочину. Таку ж позицію він підтримував і в суді.

Наведені обставини та дані про особу ОСОБА_1 свідчили про можливість його виправлення без відбування покарання та давали суду першої інстанції підстави для застосування щодо нього ст. 75 КК України. Про це в засіданні суду першої інстанції просив і прокурор (а.с.146зв.).

Отже, обране ОСОБА_1 покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням з іспитовим строком слід визнати таким, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав вважати його надмірно м’яким, як про це йдеться в касаційному поданні, колегія суддів не вбачає.

Та обставина, що ОСОБА_1 був раніше судимим та його дії становили суспільну небезпеку, було враховано судом при призначенні йому покарання за ч.1 ст. 263 КК України.

З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення касаційного подання заступника прокурора Донецької області.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Донецької області на вирок Тельманівського районного суду Донецької області від 17 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1 .