Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 10 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області від 11 серпня 2009 року щодо нього,

вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 14 травня 2009 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Чорторий Кіцманського району Чернівецької області, мешканця с. Верхні Станівці Кіцманського району Чернівецької області, раніше не судимого, -

- - було засуджено за ч. 1 ст. 187 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 було звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням на нього обов’язків, передбачених п.п. 2, 3 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в сумі 272,18 грн.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 09 лютого 2009 року, близько 9 год. 30 хв., будучи в стані алкогольного сп’яніння, він в будинку ОСОБА_2, 1928 року народження, в с. Верхні Станівці Кіцманського району Чернівецької області, реалізуючи виниклий у нього умисел на заволодіння її майном шляхом розбійного нападу, схопив зі стола кухонний ніж, приставив його до шиї потерпілої та, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для її життя та здоров’я, вимагав передати йому грошові кошти, спричинивши при цьому потерпілій різану рану лівої кісті руки, тобто легке тілесне ушкодження, що потягло короткочасний розлад здоров’я. У результаті цих дій ОСОБА_1. заволодів грошима потерпілої в сумі 240 грн. та з місця злочину втік.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, задовольнивши апеляції прокурора та потерпілої ОСОБА_2, скасувала вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 14.05.2009 року в частині призначеного ОСОБА_1 покарання і постановила щодо нього в цій частині свій вирок від 11 серпня 2009 року.

Цим вироком ОСОБА_1 призначено покарання за ч. 1 ст. 187 КК України - 3 роки позбавлення волі та його взято під варту в залі суду. У строк відбуття ним покарання зараховано час перебування під вартою з 16.02.2009 року по 14.05.2009 року.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок апеляційного суду щодо нього скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, посилаючись на те, що при призначенні йому покарання суд апеляційної інстанції недостатньо врахував його молодий вік, учинення злочину вперше, повне визнання вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування потерпілій заподіяної шкоди, а також його позитивну характеристику та надання допомоги потерпілій після її поранення, що, на його думку, давало підстави для призначення йому більш м'якого покарання, не пов'язаного з ізоляцією від суспільства.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення вироку апеляційного суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у розбійному нападі на ОСОБА_2 і заволодінні її грошима в сумі 240 грн. у касаційній скарзі не заперечується і підтверджується сукупністю доказів, досліджених судом у встановленому законом порядку, яким суд дав належну оцінку, навівши ці докази у вироку.

Дії засудженого ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 187 КК України.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, апеляційний суд дотримав вимоги ст. 65 КК України, врахувавши характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Так, апеляційним судом ураховано як обтяжуючі покарання ОСОБА_1 обставини вчинення ним злочину в стані алкогольного сп’яніння щодо особи похилого віку, а також його характеристики, згідно з якими під час проживання в с. Верхні Станівці він характеризувався негативно, а після вчинення злочину, переїхавши до с. Чорторий, - позитивно.

Також апеляційний суд взяв до уваги й ті дані та обставини, на які є посилання у касаційній скарзі, зокрема, молодість ОСОБА_1, вчинення ним злочину вперше, повне визнання вини, щире розкаяння, відшкодування завданої шкоди та обґрунтовано визнав, що ці обставини в сукупності з іншими даними про особу ОСОБА_1 давали підстави для призначення йому покарання в мінімальній межі санкції ч.1 ст. 187 КК України, але без застосування щодо нього ст. 75 КК України.

Таким чином, апеляційний суд, призначаючи покарання ОСОБА_1, дотримав вимоги кримінального закону і, усунувши помилку суду першої інстанції, призначив засудженому покарання, яке за видом і розміром є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав вважати це покарання надмірно суворим колегія суддів не вбачає.

Ураховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування вироку апеляційного суду і направлення справи на новий апеляційний розгляд, як про це висловлюється прохання в касаційній скарзі засудженого.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області від 11 серпня 2009 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.