Верховний Суд колегією суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Маринича В.К.,

суддів Лагнюка М.М., Макаровець А.М.,

розглянувши заяву (касаційну скаргу) засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення,

У заяві (касаційній скарзі), як убачається з її змісту, засуджений порушує питання про перегляд постановлених щодо нього судових рішень.

Перевіривши відповідність заяви (касаційної скарги) вимогам ст. 427 КПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що заяву (касаційну скаргу) подано без додержання пунктів 3, 4, 5 ч. 2 та ч. 5 цієї статті.

Так, у касаційній скарзі зазначаються, зокрема, судове рішення, що оскаржується; обґрунтування вимог особи із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції; крім того до касаційної скарги додаються копії судових рішень, що оскаржуються.

В обґрунтуванні обов'язково слід навести мотиви, чому особа вважає рішення незаконним, тобто в чому полягає неправильність застосування норм матеріального і/або процесуального права. Вимоги, про бажане для особи судове рішення касаційної інстанції, зазначаються з урахуванням статей 436, 438 КПК України.

Проте наведених положень процесуального закону засудженим не дотримано. Зокрема, замість касаційної скарги ОСОБА_1 подав заяву, у якій не вказано, які судові рішення він оскаржує (вирок чи ухвалу та яким судом вони постановлені) із зазначенням дати їх постановлення та не зазначено у чому полягає незаконність оскаржуваних судових рішень, відсутнє обґрунтування необхідності їх зміни чи скасування на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення статей 412 - 414 цього Кодексу.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є:

1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК);

2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України);

3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Отже, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені в ст. 438 КПК, що є підставою для їх зміни чи скасування та належним чином обґрунтувати свої доводи.

Крім того, вимога ОСОБА_1 сформульована без урахування положень ст. 436 вказаного Кодексу, якою визначено повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги. Так, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення. Поряд з цим, вимога про пом'якшення призначеного покарання із застосуванням ст. 69 КК України без вказівки щодо долі вироку та ухвали та щодо подальшого руху справи, не узгоджується з вказаними положеннями закону.

У порушення ч. 5 ст. 427 КПК України до заяви (касаційної скарги) не додана завірена належним чином копія вироку суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд

Заяву (касаційну скаргу) засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення залишити без руху і надати строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.

У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.