Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області від 4 вересня 2008 року.

Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 4 березня 2008 року засуджено:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с. Боровки, Новооскольського району, Білгородської області, не судимого, –

за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця с. Старий Салтів Вовчанського району Харківської області, не судимого, –

за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Цим же вироком постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 15 000 грн. моральної шкоди.

Зазначеним вироком ОСОБА_1 і ОСОБА_3 були визнані винними в тому, що 25 серпня 2006 року приблизно о 2 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на площі Незалежності в м. Харкові за попередньою змовою вчинили розбійний напад з метою заволодіння майном ОСОБА_2 Застосувавши насильство, небезпечне для життя і здоров’я потерпілого, вони нанесли йому удари руками і ногами в області голови і тулуба, заподіявши черепно-мозкову травму, струс головного мозку та закритий перелом кісток носа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, після чого відкрито заволоділи належним потерпілому мобільним телефоном вартістю 500 грн.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області від 4 вересня 2008 року вирок змінено. Дії ОСОБА_1 перекваліфіковано з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 296 КК України і йому призначено покарання 3 роки позбавлення волі. Дії ОСОБА_3 перекваліфіковано з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 296 і ч. 1 ст. 186 КК України і призначено покарання: за ч. 2 ст. 296 КК України – 3 роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 186 КК України – 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_3 призначено 4 роки позбавлення волі. Виключено з мотивувальної частини вироку визнання обставиною, яка обтяжує покарання, вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_3 і направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а також невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засуджених внаслідок його м’якості. Він стверджує, що суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку про наявність в діях засуджених хуліганського мотиву та ексцесу виконавця в діях ОСОБА_3 щодо заволодіння його майном, при цьому не взято до уваги узгодженість та характер дій нападників, відсутність в їх діях об’єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України. Також зазначає, що перекваліфікація дій засуджених призвела до того, що призначене їм покарання є надто м’яким.

Засуджені ОСОБА_1 і ОСОБА_3 подали заперечення на касаційну скаргу, у яких просять скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення засудженого ОСОБА_1, який просив касаційну скаргу залишити без задоволення, прокурора, який вважав, що касаційна скарга підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги і поданих на неї заперечень, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із вироку суду першої інстанції, свої висновки щодо винуватості ОСОБА_1 і ОСОБА_3 у вчиненні розбійного нападу він зробив на підставі показань цих осіб, показань потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та інших доказів.

Перекваліфіковуючи дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 187 на ч. 2 ст. 296 КК України, а дії ОСОБА_3 – з ч. 2 ст. 187 на ч. 2 ст. 296 і ч. 1 ст. 186 КК України, апеляційний суд виходив з того, що, на його думку, висновок суду першої інстанції про винність засуджених у вчиненні розбійного нападу зроблений внаслідок неправильної оцінки фактичних обставин справи. Пославшись на показання ОСОБА_1 і ОСОБА_3, а також на показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, тобто фактично на ті ж докази, що й суд першої інстанції, апеляційний суд зробив висновок, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 не мали умислу на вчинення розбійного нападу; вони, використовуючи нікчемний привід, грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося застосуванням насильства до ОСОБА_2

Таким чином апеляційний суд наявним у справі доказам дав іншу оцінку, ніж суд першої інстанції, хоча безпосередньо доказів не досліджував. У своїй ухвалі апеляційний суд на порушення вимог ст. 377 КПК України не зазначив чому саме оцінка доказів суду першої інстанції є неправильною, чим спростовуються його висновки, які саме вимоги закону при розгляді справи чи ухваленні вироку суд порушив.

Крім того, розцінивши дії ОСОБА_1 і ОСОБА_3 як хуліганство, апеляційний суд з наведенням відповідних мотивів мав, зокрема, у своїй ухвалі зазначити за якою із ознак, передбачених у ч. 1 ст. 296 КК України, вчинені ними дії є кримінально караними. Суд, однак, цього не зробив, внаслідок чого формулювання обвинувачення, визнаного апеляційним судом доведеним, не узгоджується з чинним кримінальним законом.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд. При новому розгляді справи належить виконати всі вимоги закону, при необхідності провести судове слідство та постановити законне і обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської обл. від 4 вересня 2008 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.