У х в а л а
Іменем України
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Коновалова В.М.,
суддів
Канигіної Г.В., Кривенди
О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на судове рішення щодо ОСОБА_1..
Постановою Збаразького районного суду Тернопільської області від 26 січня 2009 року щодо
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, такого, що не має судимості, інваліда 3-ї групи,
закрито провадження у кримінальній справі по обвинуваченню його за ч. 1 ст. 122 КК України на підставі Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 (660-17) року.
В апеляційному порядку судове рішення не переглядалось.
У касаційному поданні прокурор, посилаючись на те, що в ході судового розгляду мало місце істотне порушення кримінально-процесуального закону, просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У поданні прокурор посилається на те, що під час розгляду даної кримінальної справи в суді не була забезпечена участь захисника, чим було порушене право на захист, яке тягне безумовне скасування постанови.
Проте погодитися з такими доводами прокурора не можна.
Подія злочину, правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1. за ч. 1 ст. 122 КК України у касаційному поданні не оспорюються.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1. було пред’явлене обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і це підтверджується зібраними у справі матеріалами.
Суд обгрунтовано застосував до ОСОБА_1. п. "г" Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року (660-17) , оскільки він є інвалідом третьої групи, що підтверджується посвідченням, виданим управлінням Пенсійного Фонду України у Збаразькому районі ( а.с. 56 ).
У ході досудового слідства у відповідності до вимог закону, ОСОБА_1. було забезпечено право на захист, про що свідчить постанова про допуск захисника до участі у справі захисника ОСОБА_2
Згідно з висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 207, ОСОБА_1 психічним захворюванням не страждає і не страждав таким на період скоєння інкримінованого йому злочину, міг та може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними і відносно скоєного його визнано осудним.
Крім того, як свідчать матеріали справи, прокурором Дядишиним Л.В., який брав участь у рогляді справи судом першої інстанції, було заявлене клопотання про звільнення ОСОБА_1. від відбування покарання та про закриття кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1. за ч. 1 ст. 122 КК України на підставі Закону України "Про амністію".
За таких обставин підстав для скасування судового рішення немає, як немає підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов’язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора залишити без задоволення.
С у д д і:
Коновалов В.М. Канигіна Г.В. Кривенда О.В.