Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Автономної республіки Крим від 19 лютого 2009 року .

Вироком Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Гомеля Республіки Білорусь,

громадянина Республіки Білорусь,

раніше судимого 21 серпня 2008 року Ялтинським міським судом за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, –

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 Кк України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2008 року і остаточно визначено 5 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_5 на відшкодування матеріальної шкоди 1 100 грн., на користь потерпілої ОСОБА_6 – 1 440 грн. та 1 216 грн. 92 коп. судових витрат за проведення трасологічних експертиз.

Цим вироком засуджено також ОСОБА_7 судові рішення щодо якого не оскаржуються.

ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 29 червня 2008 року близько 17 години проник у квартиру АДРЕСА_4, звідки таємно викрав 1 400 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 1 липня 2008 року близько 10 години ОСОБА_1, повторно, проник у квартиру АДРЕСА_2, звідки таємно викрав золоті вироби та інше майно ОСОБА_4 на загальну суму 3 750 грн., а також майно ОСОБА_3 на загальну суму 2 760 грн.

Того ж дня близько 12 години ОСОБА_1, повторно, проник у квартиру АДРЕСА_3, звідки таємно викрав майно ОСОБА_5 на загальну суму 3 616 грн. 77 коп.

4 липня 2008 року близько 10 години ОСОБА_1, повторно, проник у квартиру АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно ОСОБА_2 на загальну суму 3 050 грн.

Також, 6 липня 2008 року близько 14 години ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні магазину "Євросеть", розташованого по вул. В. Хромих, 22 у м. Алушті АР Крим, таємно викрав мобільний телефон "Fly Hummer HT 1", вартістю 1 300 грн., спричинивши ТОВ "Євросеть Юг" матеріальну шкоду на вказану суму.

Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 лютого 2009 року цей вирок змінено. Замість ст. 71 КК України застосована ч. 4 ст. 70 КК України, на підставі якої шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням, призначеним за вироком Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2008 року, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

У решті вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про зміну постановлених щодо нього судових рішень та, з урахуванням усіх пом’якшуючих обставин, призначення йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновки про винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів суд обґрунтував викладеними у вироку доказами, які ніким не оспорюються.

Виходячи з фактичних обставин справи, суд правильно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_1 за частинами 2, 3 ст. 185 КК України, що також не оспорюється.

Що стосується висновку місцевого суду щодо міри покарання, то його також слід визнати правильним.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, місцевий суд врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, їх кількість, особу засудженого, який раніше засуджувався за аналогічний злочин, обставини, що пом’якшують покарання – явку з повинною, щире каяття, сприяння у розкритті злочинів, відсутність обставин, що обтяжують покарання, і призначив йому покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Такі ж як і в касаційній скарзі засудженого доводи були викладені в його апеляції, які перевірялися судом апеляційної інстанції та були визнані безпідставними. Свій висновок апеляційний суд переконливо мотивував в ухвалі і вважати його необґрунтованим чи сумнівним немає підстав.

Підстав для застосування ст. 69 КК України колегія суддів не вбачає.

Перевіркою матеріалів справи не виявлено істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли вплинути на правильність висновків суду першої та апеляційної інстанцій.

Підстав, передбачених ст. 398 КПК України, для призначення справи щодо ОСОБА_1 до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.

Керуючись статями 394–396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.