Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення.

Вироком Олександрівського районного суду Донецької області від 23 вересня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого: 1) вироком Тельманівського районного суду Донецької області від 5 липня 1995 року за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 81, ч. 3 ст. 142 КК України на вісім років позбавлення волі; 2) вироком Димитровського міського суду Донецької області від 1 листопада 2007 року за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки шість місяців позбавлення волі,

засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України на два роки позбавлення волі, ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено п’ять років позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України остаточно – сім років позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 23 грудня 2008 року вирок змінено, замість ст. 71 КК України застосовано ч.4 ст. 70 КК України, на підставі якої остаточно ОСОБА_1 призначено п’ять років позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 13 березня 2006 року у денний час у будинку АДРЕСА_3, повідомивши неправдиві відомості ОСОБА_2 про те, що її родич потрапив у лікарню та потребує грошових коштів, зловживаючи довірою ОСОБА_2, повторно заволодів її грошима в сумі 1400 грн., після чого залишив будинок.

26 квітня 2007 року приблизно о 12 год. ОСОБА_1, зайшовши у будинокОСОБА_3 по АДРЕСА_1 й повідомивши їй вигадану історію про її родича в лікарні, шляхом ривка повторно відкрито заволодів її грошовими коштами у сумі 200 грн., які потерпіла тримала в руках, приготувавши для поїздки в лікарню.

Окрім того, ОСОБА_1 засуджено за те, що він 6 червня 2007 року приблизно о 6 год. 30 хв. в АДРЕСА_2 повідомив подружжю ОСОБА_4 неправдиві відомості про те, що їх дочка потребує гроші на лікування, після чого, побачивши як ОСОБА_5 дістала 1600 грн., зловживаючи довірою останньої, повторно заволодів вказаними грошима, сказавши, що чекатиме подружжя у машині, однак із грошовими коштами втік.

За змістом касаційної скарги та доповнень до неї ОСОБА_1, посилаючись на безпідставність його засудження з огляду на те, що свідки та потерпілі його обмовили, застосування до нього органами досудового слідства недозволених методів, просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів уважає, що вона не підлягає задоволенню.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому діянь відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належним чином оцінених та перевірених у судовому засіданні доказах, і є обґрунтованими.

Так, потерпілі ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4 у суді та ОСОБА_5 під час досудового слідства підтвердили обставини заволодіння ОСОБА_1 їх грошовими коштами.

Свідок ОСОБА_6 у суді показала, що бачила як у червні 2007 року ОСОБА_1 приїжджав до її сусідів – подружжя ОСОБА_4. Після того як ОСОБА_1 вийшов з їх квартири, сів в автомобіль і поїхав, за ним з будинку вийшов сам ОСОБА_4 та розповів їй, що ОСОБА_1, обманувши їх із ОСОБА_5, заволодів грошима у сумі 1600 грн.

Підстав вважати такі показання потерпілих і свідків недостовірними судом не встановлено.

За таких обставин суд обґрунтовано взяв до уваги вказані докази й поклав їх в основу обвинувального вироку щодо ОСОБА_1

Що ж стосується показань свідка ОСОБА_7, то, як убачається з вироку, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1. не ґрунтуються на його показаннях.

Таким чином, суд законно і обґрунтовано засудив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК України. Призначене йому покарання з урахуванням змін, внесених апеляційним судом, відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально – процесуального закону, які є підставою для зміни чи скасування судових рішень, не виявлено.

Твердження ОСОБА_1 про те, що органи досудового слідства застосовували до нього недозволені методи, суперечать матеріалам справи, оскільки з них убачається, що процесуальні дії під час досудового слідства відбувалися за участю захисника, якого ОСОБА_1 запрошено на його вимогу перед першим допитом як підозрюваного, скарг і заяв про недозволені методи ніхто з них не заявляв. Окрім того, ні в ході досудового слідства, ні в суді ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав.

З огляду на викладене передбачені законом підстави для призначення справи до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, -

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.